Постанова
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа №686/6888/15-ц
провадження №61-3419св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
третя особа - Хмельницька міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 листопада 2018 року у складі судді Каплюка О. І. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 січня 2019 року у складі колегії суддів Гринчука Р. С., Грох Л. М., Костенка А. М.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Хмельницька міська рада, з позовом, вимоги якого уточнили під час розгляду справи та просили: припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на домоволодіння АДРЕСА_1 ; виділити у спільну часткову власність у рівних частках позивачам в натурі належну їм частку 22/100 у вказаному будинковолодінні, що складається із кухні "1-1" площею 8.1 кв. м, житлової кімнати "1-2" площею 12,8 кв. м, житлової кімнати "1-3" площею 18,4 кв. м, коридору "1-4" площею 14,5 кв. м, житлової кімнати "1-5" площею 20,3 кв. м, топочної "1-6" площею 2,8 кв. м, коридору "1-7" площею 2,4 кв. м; визначити порядок користування земельною ділянкою, на якій розташоване дане домоволодіння, згідно варіанту № 1, запропонованого експертом у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 26 лютого 2016 року, по прямій лінії поділу без врахування точок 15-16 (0,33 м), та виділити позивачам в користування земельну ділянку, на якій розташовані їх
22 / 100 домоволодіння, та земельну ділянку, необхідну для його обслуговування.
Позов мотивовано тим, що позивачі є власниками в рівних частках 22/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 . Власниками інших 78/100 часток домоволодіння є відповідачі в рівних частках. Фактично будинок, який перебуває у власності сторін, складається з двох відокремлених квартир, що мають самостійний вхід і систему комунікацій. Земельна ділянка, на якій розміщене домоволодіння, виділялась забудовнику площею 500 кв.м., на даний час фактично використовується 537 кв.м. Частина земельної ділянки, а саме 127 кв.м., на якій розміщено одну зі споруд відповідачів, передана в оренду відповідачам Хмельницькою міською радою. Інша частина землі використовується сторонами непропорційно, у зв`язку з чим вважають, що відповідачі зайняли більшу частину, ніж їм мало б належати відповідно до частки в будинку.
Позивачі бажають виділу, однак не можуть досягти згоди щодо поділу з відповідачами в позасудовому порядку. Вважають, що належні їм 22/100 часток домоволодіння підлягають виділенню за рішенням суду з одночасним встановленням порядку користування земельною ділянкою площею 0,0537 га шляхом передачі їм у користування тієї частини ділянки, на якій розташована і яка обслуговує частину домоволодіння, що ними використовується.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Суди розглядали справу неодноразово.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 11 грудня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 30 травня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 11 грудня 2017 року скасовано.
В частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про виділ в натурі часток житлового будинку (домоволодіння), що є у спільній частковій власності, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову у цій частині відмовлено.
Справу в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
За результатами нового розгляду справи в частині вимог про визначення порядку користування земельною ділянкою, рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 15 січня 2019 року, позов задоволено.
Визначено наступний порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 :
Виділено в користування ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0118 га за точками 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 1; ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 виділено в користування земельну ділянку площею 0,0419 га за точками 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 1, 28, 27, 26, 25, 24, 23, 22, 21, 20, 19, 18, 17, 9.
Встановлено на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 право земельного сервітуту площею 0,0013 га за точками 8, 9, 10, 11, 8 на частину земельної ділянки площею 0,0118 га, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 витрати, пов`язані з проведенням експертизи в сумі по 431,20 грн кожному.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 витрати, пов`язані з проведенням експертизи в сумі по 431,20 грн кожному.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 витрати, пов`язані з проведенням експертизи в сумі по 431,20 грн кожному.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що обставини, на які посилаються позивачі, є доведеними, а заявлені ними позовні вимоги обґрунтованими, у зв`язку з чим є підстави встановити порядок користування земельною ділянкою за запропонованим у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 26 лютого 2016 року варіантом №1, відповідно до якого, з урахуванням фактичної площі земельної ділянки на час проведення дослідження у розмірі 0,0537 га, часток співвласників у житловому будинку 22/ 100 частки, розмір земельної ділянки становитиме 0,0118 га, 78/100 частки - 0,0419 га, експертом запропоновано виділити сторонам у користування земельні ділянки, які повністю відповідають їх часткам у будинку з умовою встановлення сервітуту (права проходу) на земельній ділянці, переданій в користування ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 площею 0,00013 га на користь ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 . При цьому земельна ділянка, яка на підставі договору оренди землі від 28 квітня 2010 року перебуває у тимчасовому строковому користуванні ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 площею 0,0127 га включена експертом до земель, які надаються вказаним особам, і такий варіант не порушує права ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користування цією частиною орендованої земельної ділянки, площею 0,0127 га, яка продовжує залишатися у користуванні відповідачів без зміни її цільового призначення, з урахуванням розташованих на цій ділянці будівель відповідачів (житлового будинку).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково визначив порядок користування спірною земельною ділянкою відповідно до варіанту №1, запропонованого висновком експерта Хмельницького відділення КНДІСЕ від 26 лютого 2016 року і з таким варіантом безпідставно погодився апеляційний суд, оскільки у варіантах №№ 1, 2, 4 запропоновано закріплення земельної ділянки між співвласниками житлового будинку, виходячи з розміру, який є більшим, ніж було виділено спочатку першому власнику будинку у 1959 році - 0,0500 га, а у варіантах №№ 3, 5 експертом запропоновано виділення в користування сторонам земельної ділянки без урахування земельної ділянки, яка перебуває в оренді у відповідачів на підставі договору оренди від 28 лютого 2010 року, укладеного між ОСОБА_5 та Хмельницькою міською радою.
Заявник посилається на те, що розподілу між співвласниками підлягає земельна ділянка площею 0,0373 га, з урахуванням того, що 0,0127 га земельної ділянки по АДРЕСА_1 за договором оренди земельної ділянки від 28 лютого 2010 року перебуває у його користуванні і не може бути предметом розподілу в даній справі. При цьому необхідно виходити з розміру земельної ділянки 0,0500 га, а не з фактичного розміру земельної ділянки 0,0537 га, про що обґрунтовано зазначив судовий експерт Власюк В. В. у висновку від 22 березня 2017 року.
Суд першої інстанції суттєво порушив закріплений нормою статті 120 ЗК України принцип пропорційності поділу земельної ділянки між співвласниками домоволодіння та права відповідачів на користування належною їх частиною із вказаної земельної ділянки. Крім того, судами обох інстанцій порушено і норми статей 99, 100 ЗК України щодо порядку встановлення земельного сервітуту.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, заперечують проти доводів відповідача та просять залишити ухвалені у справі рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
У відзиві на касаційну скаргу, Хмельницька міська рада, погодилась з доводами касаційної скарги, посилаючись на їх обґрунтованість.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини, встановлені судами
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради депутатів трудящих № 56 від 27 січня 1959 року ОСОБА_12 відведено земельну ділянку АДРЕСА_6 загальною площею 500 кв. м.
За договором від 19 лютого 1960 року про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на праві особистої власності, з кількістю кімнат від однієї до п`яти включно і житловою площею до 60 кв.м. ОСОБА_12 було надано в безстрокове користування вказану земельну ділянку з відібранням у нього як забудовника зобов`язання на наданій ділянці збудувати жилий одноповерховий цегляний будинок житловою площею 53,45 кв.м, з кількістю кімнат - три, на відстані трьох метрів від червоної лінії забудови, глинобитний сарай, а також огородити садибу, здійснити в межах ділянки висадку дерев, посадити квіти між будинком та вулицею, влаштувати тротуар в межах ділянки.
13 листопада 1961 року Хмельницьким міжміським БТІ зареєстровано за ОСОБА_12 право особистої власності на домоволодіння АДРЕСА_6, розміщене на земельній ділянці площею 500 кв.м, що складається з одного будинку.
Рішенням народного суду м. Хмельницький від 19 листопада 1969 року виділено ОСОБА_12 частину будинку АДРЕСА_1, яка в ідеальній частці становить 43%; ОСОБА_13 виділено 57% цього будинку. Подвір`я присуджено залишити в спільному користуванні. Після ухвалення рішення у всіх наступних матеріалах інвентаризаційної справи на будинок номер домоволодіння вказується "22" замість "20".
02 червня 1971 року ОСОБА_12 подарував ОСОБА_14 43/100 часток будинку та надвірні будівлі, які відносяться до цієї частини будинку, по АДРЕСА_1 . У постійне користування ОСОБА_14 перейшли дві кімнати загальною площею 31,2 кв. м, прибудова "а", сарай "Б" та льох "б".
12 жовтня 1973 року ОСОБА_14 продала належні їй 43/100 частки будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 ОСОБА_15
11 березня 2000 року ОСОБА_13 відчужила, а ОСОБА_5,
ОСОБА_7 , ОСОБА_6 набули у власність за договором міни 57/100 часток житлового будинку по АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних споруд, що складалися із: житлової кімнати 2-1 площею 9,9 кв. м, житлової кімнати 2-2 площею 9,9 кв. м, житлової кімнати 2-3 площею 20,9 кв. м, кухні 2-4 площею 6,7 кв. м, коридору І площею 4,7 кв. м, ванної ІІ площею 1,8 кв. м.
12 травня 2003 року ОСОБА_15 подарував ОСОБА_16 та ОСОБА_17 належні йому 43/100 часток житлового будинку разом з відповідною частиною господарчих та побутових споруд і будівель по АДРЕСА_1 .
13 серпня 2004 року ОСОБА_16 та ОСОБА_17 продали ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 21/100 часток домоволодіння по АДРЕСА_1, які складаються з господарських будівель: цегляних хлівів "К", "З", "Ж", шлакобетонного льоху "б", цегляної вбиральні "Л".
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_16 помер і після його смерті належні йому 11/100 часток домоволодіння по АДРЕСА_1 успадкувала ОСОБА_18
09 серпня 2008 року ОСОБА_17 подарувала ОСОБА_19 11/100 часток домоволодіння по АДРЕСА_1 .
06 травня 2009 року ОСОБА_17, діючи від імені ОСОБА_18, та ОСОБА_19 продали ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 22/100 часток житлового будинку по АДРЕСА_1 . У власність покупців у рівних частках кожному перейшла частина будинку, що складається із: кухні 1-1 площею 8,1 кв. м, житлової кімнати 1-2 площею 12,8 кв. м, житлової кімнати 1-3 площею 18,4 кв. м, коридору 1-4 площею 14,5 кв. м, житлової кімнати 1-5 площею 20,3 кв. м, топочної 1-6 площею 2,8 кв. м, коридору 1-7 площею 2,4 кв. м, надвірних будівель - гараж за планом земельної ділянки літ. І.
Згідно з довідкою, виданою Управлінням архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів
№ 1398/03-01-16 від 6 липня 2012 року, адреса АДРЕСА_1 змінена на АДРЕСА_1 .