Постанова
Іменем України
14 листопада 2019 року
м. Київ
справа №611/912/17
провадження №61-41827св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - Іванівська Друга сільська рада Барвінківського району Харківської області,
відповідач - Барвінківська районна державна адміністрація Харківської області,
відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову апеляційного суду Харківської області від 06 липня 2018 року у складі колегії суддів Хорошевського О. М., Кіся П. В., Яцинеи В. Б.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду до Іванівської Другої сільської ради Барвінківського району Харківської області (далі - Іванівська Друга сільська рада), Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області (далі - Барвінківська РДА), Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі -
ГУ Держгеокадастру у Харківській області), з позовом, вимоги якого уточнила під час розгляду справи та просила:
- поновити їй строк позовної давності та вважати його не порушеним;
- визнати за нею право на земельну частку (пай), розташовану на території Іванівської Другої сільської ради Барвінківського району Харківської області, орієнтованою площею 10,49 умовних кадастрових гектари, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з земель запасу чи земель резервного фонду, які розташовані на території Іванівської Другої сільської ради Барвінківського району Харківської області;
- зобов`язати Барвінківську РДА надати дозвіл ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтованою площею 10,49 умовних кадастрових гектари, з земель запасу чи земель резервного фонду, які розташовані на території Іванівської Другої сільської ради Барвінківського району Харківської області.
Позов мотивовано тим, що позивач з вересня 1991 року по квітень 2004 року працювала в Держплемзаводі "Степок" (з жовтня 1996 року - ВАТ "Племінний завод "Степок"), що підтверджується записами в трудовій книжці. Державний акт на право колективної власності ВАТ "Племінний завод "Степок" зареєстровано 27 жовтня 2000 року.
На момент розпаювання позивач була членом Держплемзаводу "Степок" (з жовтня 1996 року - ВАТ "Племінний завод "Степок"), а отже, відповідно до Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08 серпня 1995 року, має право на земельну частку (пай), розташовану на території Іванівської Другої сільської ради Барвінківського району Харківської області. Разом з тим, до списку членів, додатку до державного акту на право колективної власності на землю, позивач помилково не була включена та їй не видано відповідний сертифікат.
Крім того, під час роботи позивача у Держплемзаводі "Степок" (ВАТ "Племінний завод "Степок") з вересня 1991 по квітень 2004 року, згідно відомостей про розподіл на безоплатній основі акцій ВАТ "Племінний завод "Степок" (правонаступник Державного племінного заводу "Степок"), нею отримано 2 439 шт. акцій, загальною номінальною вартістю 609,75 грн. А отже, за змістом статей 22, 23 ЗК України та Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям" від 08 серпня 1995 року, вона набула право на земельну частку (пай), а невнесення її до списку осіб, доданих до державного акту на право колективної власності на землю, не позбавляє права на земельну частку (пай).
Щодо поновлення позовної давності позивач посилалась на те, що на час оформлення державного акту на право колективної власності у 2000 році вона не мала документально підтвердженого громадянства України, мала паспорт громадянки СРСР за місцем народження - Азербайджанська РСР. Разом з тим, відповідно до статті 3 Закону України "Про громадянство України", фактично була громадянкою України. У зв`язку з чим об`єктивно не мала можливості звернутись до суду за захистом своїх порушених прав. Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 06 квітня 2005 року було встановлено, що ОСОБА_2 з липня 1991 року переїхала на постійне проживання з Азербайджану в с. Степок Барвінківського району Харківської області разом з чоловіком та дітьми. 10 січня 2013 року Барвінківським відділом РС РУ ДМС України в Харківській області ОСОБА_2 видано паспорт громадянина України, який через 7 місяців був анульований та визнаний таким, що оформлений з порушенням не з вини позивача. В черговий раз ОСОБА_2 не мала можливості скористатись правом на захист в суді за відсутності паспорту. Картку платника податку позивач отримала лише 23 серпня 2017 року. Тобто лише з цього часу отримала можливість себе ідентифікувати та звернутись до суду за захистом свої прав.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 16 березня 2018 року у складі судді Коптєва Ю. А. поновлено ОСОБА_2 строк позовної давності та позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай), розташовану на території Іванівської Другої сільської ради Барвінківського району Харківської області, розміром 10,49 умовних кадастрових гектари, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з земель запасу чи земель резервного фонду, які розташовані на території Іванівської Другої сільської ради Барвінківського району Харківської області.
В іншій частині позову - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач мала законне право на включення її до списку осіб на розпаювання землі. Позивач була власником простих акцій ВАТ "Племзавод "Степок", а отже була членом вказаного товариства.
Вирішуючи питання про поновлення позивачу строку позовної давності суд першої інстанції виходив з того, що причини пропуску позовної давності є поважними, оскільки тривалий час позивач оформлювала документ, який встановлює особу - паспорт громадянина України, та отримала його лише 22 грудня 2016 року.
Оскільки на території Іванівської Другої сільської ради можливо надання ОСОБА_2 земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель резервного фонду, цими землями розпоряджається Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, відповідно саме цей орган має вирішувати питання, зокрема про виділення паю в натурі.
Таким чином, надання у власність земельної ділянки із земель резервного фонду чи земель запасу не належить до повноважень Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області та Іванівської Другої сільської ради Барвінківського району Харківської області, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що у задоволенні позову до даних відповідачів слід відмовити.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Барвінківської РДА надати дозвіл ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтованою площею 10,49 умовних кадастрових гектари, з земель запасу чи земель резервного фонду, суд першої інстанції виходив з того, що вирішення питань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача та не належить до компетенції суду, а відтак суд не повноважний перебирати функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу.
Постановою апеляційного суду Харківської області від 06 липня 2018 року апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Харківській області задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів, що позивач була членом ВАТ "Племінний завод "Степок". Трудова книжка позивача таких відомостей не містить. Та обставина, що позивач була присутня на загальних зборах акціонерів ВАТ "Племінний завод "Степок" 15 квітня 1997 року не підтверджує її членства у товаристві, оскільки з протоколу зазначених загальних зборів вбачається, що на них були присутні робітники та службовці товариства. Факт отримання позивачем акцій товариства матеріалами справи не підтверджується.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене цим судом рішення із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що під час вирішення даного спору суд апеляційної інстанції не врахував та не дослідив доказів, наданих позивачем та свідчать про те, що ОСОБА_2 була акціонером ВАТ "Племзавод "Степок", а саме: статистична довідка по ВАТ "Племзавод "Степок", в якій зазначається, що в товариство входило акціонерів -
618 осіб, 8 - юридичних, 610 фізичних. Інших категорій не було (працівників, службовців та інше).
Організаційно-правова форма ВАТ "Племінний завод "Степок", як правонаступника Держплемзавода "Степок", передбачила входження колишніх працівників Дежплемзавода "Степок", які знаходились з ним у трудових відносинах, як засновників (учасників) юридичної особи - ВАТ "Племінний завод "Степок", тобто акціонерами. Даний факт підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_2, як акціонера з жовтня 1996 року ВАТ "Племінний завод "Степок", що підтверджено записами у трудовій книжці позивача, наказом від 16 жовтня 1996 року про її переведення в ВАТ "Племінний завод "Степок", та статистичною довідкою по кількість акціонерів ВАТ "Племінний завод "Степок".
Апеляційним судом не досліджено статут підприємства та не перевірено порядок вступу до підприємства і припинення членства у ньому, принципу формування спільної власності та права членів що до неї.
У довідці регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 16 листопада 2017 року зазначено, що 27 січня 1994 року та згідно поданої заяви на приватизацію Державний племінний завод "Степок" включено до переліку підприємств, що підлягають приватизації. Товариство покупців було створено на підставі протоколу загальних зборів трудового колективу Державного племінного заводу "Степок". З метою реєстрації товариства покупців, до регіонального відділення було надано підписний лист учасників товариства покупців членів трудового колективу, засвідчений гербовою печаткою підприємства. У зазначеному підписному листі зазначена, зокрема, ОСОБА_2 .
Згідно відомості про розподіл на безоплатній основі акцій ВАТ "Племенний завод "Степок" (правонаступник Державного племінного заводу "Степок") ОСОБА_2 отримала 2439 шт. акцій, загальною номінальною вартістю 609,75 грн.
Апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що присутність позивача загальних зборах акціонерів ВАТ "Племіний завод "Степок" не підтверджує її членства у товаристві, оскільки в додатку до протоколу загальних зборів акціонерів від 15 квітня 1997 року, а саме в списку робітників, присутніх на зборах акціонерів по відділенню №2 під №45 значиться ОСОБА_2, є її особистий підпис, а на зборах акціонерів розглядалось саме питання про розподіл акцій безоплатно.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції не врахував, що згідно зі статтею 25 ЗК України при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з числа працівників з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).