Постанова
Іменем України
14 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 522/3388/18
провадження № 61-7263св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 7 серпня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" про стягнення моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обов`язків, внаслідок виробничої травми,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
26 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП "Одеський морський торговельний порт" (далі - ДП "ОМТП") про стягнення моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обов`язків, внаслідок виробничої травми.
Свої вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що у період з 31 травня 2007 року по 19 травня 2012 року він знаходився у трудових відносинах з ДП "ОМТП". 4 травня 2010 року під час виконання трудових обов`язків з позивачем трапився нещасний випадок на виробництві, в результаті якого ОСОБА_1 отримав ушкодження здоров`я. Після зазначеної травми позивач не міг продовжувати звичний спосіб життя, оскільки став інвалідом.
Таким чином, як зазначив позивач, йому було завдано моральну шкоду у вигляді фізичних та душевних страждань, при цьому ці страждання збільшувалися з часом у зв`язку з постійним погіршенням стану його здоров`я.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 465 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 7 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 23 березня 2019 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ДП "ОМТП" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 233 000 грн.
Ухвалюючи судове рішення, суди виходили із того, що позивач ОСОБА_1 частково втратив професійну працездатність з вини відповідача, при виконанні трудових обов`язків, а тому має право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2019 року ДП "ОМТП" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 7 серпня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 березня 2019 року, у якій просило скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано справу з суду першої інстанції.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що у позивача право на звернення до суду з позовними вимогами виникло з моменту первинного встановлення ступеня втрати професійної працездатності (у вересень 2010 року), тримісячний строк звернення до суду з заявою про стягнення моральної школи, завданої трудовим каліцтвом, наданий ОСОБА_1 статтею 233 Кодексу законів про працю України, розпочав перебіг, що найменше, з 27 вересня 2010 року. Між тим, ОСОБА_1 звернувся з такою позовною заявою лише 26 лютого 2018 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, наданого чинним законодавством, на вісімдесят шість місяців, тобто більш ніж на 2 600 календарних днів. При цьому, позивачем не наведено жодних доказів поважності причин пропуску строку на звернення до суду.
Крім того, відповідач вказує, що ОСОБА_1 у своїй позовній заяві посилається на приписи статті 153 Кодексу законів про працю України, якою регламентовано обов`язок роботодавця щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці, проте згідно до пунктів 4 та 6 Акта про нещасний випадок на підприємстві, пов`язаного з виробництвом, від 18 травня 2010 року № 4, не виявлено ознак роботи ОСОБА_1 в умовах дії шкідливих або небезпечних факторів.
Також, відповідач зазначає, що позивач отримав ушкодження у зв`язку халатністю під час виконання власних трудових обов`язків, тому не має підстав для відшкодування йому моральної шкоди за рахунок підприємства.
Відзив відповідачів на касаційну скаргу не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 4 травня 2010 року під час виконання трудових обов`язків, з позивачем ОСОБА_1 трапився нещасний випадок на виробництві, а саме під час розвантаження металевих заготівок на причалі порту з напіввагону за допомогою крану, через обрив обв`язки вантажу у вагоні, позивач для уникнення удару гачкою зістрибнув зі скоб трапу, в результаті чого отримав травму.
Актом розслідування нещасного випадку форма Н-5 від 17 травня 2010 року, встановлено, що з позивачем було проведено повторний інструктаж - 2 квітня 2010 року та цільовий інструктаж - 4 травня 2010 року. Згідно п.4 вказаного акту причиною нещасного випадку визнано невиконання вимог Інструкції з охорони праці, які допустили ОСОБА_1 та інші посадові особи ДП "ОМТП" - ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Аналогічні висновки, відображені в акті форми Н-1 від 18 травня 2015 року.
Зазначені акти форми Н-1 та Н-5 сторонами не оскаржувалися.
Безпосередньо в актах зазначене, що докер-механізатор ОСОБА_1 порушив інструкцію по охороні праці. Водночас докер-механізатор (сигнальник) ОСОБА_4, допустив використання ОСОБА_5 скоб трапу, тобто порушення ним інструкції та чим сам порушив "Інструкцію по охороні праці сигнальника"( п. 2.12.).
Сигнальник ОСОБА_4 згідно посадової інструкції був керівником по відношенню до докера ОСОБА_1 під час робіт, що встановлене у Акті Н-1. На підставі висновків в зазначених актах, було встановлене, що нещасний випадок стався саме на виробництві.
Згідно висновку медико-соціальної експертної комісії від 27 вересня 2010 року серія 2-18ОГ № 001719 позивачу вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності - 30% та 3 група інвалідності.
22 серпня 2017 року було проведено повторне обстеження, в результаті якого довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 10 ААА № 260749, ступінь втрати професійної працездатності встановлено на рівні 75 % та призначено 2 групу інвалідності.
При цьому судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів безпосереднього ознайомлення ОСОБА_1 з посадовою інструкцією докера-механізатора, в актах форми Н-1 та Н-5, встановлено, що позивач проходив інструктажі з охорони праці ввідний, первинний, повторний та цільовий.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.