Постанова
Іменем України
14 листопада 2019 року
м. Київ
справа 307/2201/15-ц
провадження № 61-33926св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
позивачі за зустрічним позовом: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
треті особи за зустрічним позовом: Тячівська районна державна адміністрація, Реєстраційна служба Тячівського районного управління юстиції, Нересницька сільська рада Тячівського району Закарпатської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області у складі судді Мельник В. І., від 15 квітня 2016 року та рішення Апеляційного суду Закарпатської області у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Кожух О. А., Джуги С. Д., від 24 травня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування моральної та майнової шкоди.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що відповідачі в червні 2015 року, без його згоди, на його земельній ділянці, яка розташована за межами населеного пункту с. Нересниця в урочищі " Під лисина" площею 0,1200 га скосили сіно. Діями відповідачів йому завдано майнову шкоду у розмірі 1 332 грн та моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. Просив суд стягнути з відповідачів 1 332 грн майнової шкоди та 5 000 грн моральної шкоди, вирішити питання судових витрат.
У жовтні 2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися із зустрічним позов до ОСОБА_1 про скасування розпорядження голови адміністрації, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку та зняття земельної ділянки з державного реєстру прав на нерухоме майно.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 мотивували тим, що користуються земельною ділянкою площею 0,52 га відповідно до рішення зборів членів колгоспу з 1980 року. На земельній ділянці збудовано сарай та обробляється земля. Вказували, що відповідач за зустрічним позовом підробив акт погодження меж земельної ділянки та не вказав ОСОБА_2 суміжним землекористувачем, а державна адміністрація виділила ОСОБА_1 земельну ділянку в урочищі " Під лисина", однак не вилучила її від землекористувача ОСОБА_2
Позивачі за зустрічним позовом вважали, що їх право порушено, просили суд визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Тячівської державної адміністрації Закарпатської області від 24 вересня 2012 року № 589; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на земельну ділянку, видане 11 грудня 2013 року № 14424369; зняти реєстрацію земельної ділянки в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2015 року об`єднано в одне провадження з позовом ОСОБА_1 зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 квітня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 332 грн майнової шкоди, 5 000 грн моральної шкоди та 243,60 грн судового збору.
У задоволені зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_2 відмовлено.
Задовольняючи позов про відшкодування шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту с. Нересниця в урочищі " Під лисина" площею 0,1200 га, цільове призначення - для садівництва, на якій відповідачами неправомірно вчинено покос сіна, належного ОСОБА_1
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі за зустрічним позовом не надали доказів того, що ОСОБА_1 незаконно приватизував спірну земельну ділянку і що вона належить позивачам за зустрічним позовом.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 24 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 квітня 2016 року змінено в частині вимоги про відшкодування моральної шкоди за первісним позовом.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_1 залишено без змін.
Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 квітня 2016 року в частині зустрічного позову скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_2 відмовлено, з інших підстав.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розмір, визначений судом першої інстанції не відповідає принципу розумності та справедливості, оскільки є завищеним. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачу завдано невеликий розмір майнової шкоди та відсутність прямого умислу відповідачів на здійснення такої шкоди, оскільки вони вважали, що спірна земельна ділянка знаходиться в їх правомірному користуванні.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, апеляційний суд виходив з того, що до розгляду справи не залучено усіх необхідних відповідачів, які несуть належну матеріально-правову відповідальність. Інші позовні вимоги зустрічного позову є похідними від даної процесуальної дії, а тому також задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального парва, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що ухвалюючи рішення, суди не звернули уваги, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідала вимогам статті 119 Цивільного процесуального кодексу України 2004 року (далі - ЦПК України), оскільки ним не підтверджено доказами обставини, викладені в позовній заяві. Вказувала, що під час розгляду справи доказів на підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_1 суду не надав, однак суд задовольнив позов. Крім того, суд не надав оцінку зібраним доказам на підтвердження передачі у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки з порушенням вимог закону. Судом першої інстанції порушено вимоги процесуального закону, оскільки під час підготовки справи до розгляду не вирішено питання про склад осіб, які братимуть участь у розгляді справи, та не залучено до участі в розгляді справи державний орган.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу із суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 01 березня 2012 року № 111 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Нересниця в урочищі "Під Лисина", площею 0,12 га для ведення садівництва.
Розпорядженням голови Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 24 вересня 2012 року № 589 затверджено проект із землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, яка розташована за межами населеного пункту с. Нересниця в урочищі " Під лисина", площею 0,1200 га для ведення садівництва.
11 грудня 2013 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності серії САК № 47428 на земельну ділянку площею 0,12 га, розташовану на території Нересницької сільської ради, кадастровий номер 2124484800:03:001:0177, цільове призначення - для індивідуального садівництва.
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 19 лютого 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 03 червня 2015 року рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 19 лютого 2015 року скасовано, ухвалено рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 102 грн майнової шкоди та 500 грн моральної шкоди.
20 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Тячівського РВ УМВС України про те, що 8 червня 2015 року ОСОБА_3 знову скосив траву на його земельній ділянці.
Висновком старшого дільничного інспектора міліції СДІМ Тячівського районного відділу УМВС В Закарпатській області від 20 червня 2015 року з пояснень ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_3 скосив траву на спірній земельній ділянці, оскільки ОСОБА_2 використовує її більше тридцяти років. При цьому висновком встановлено, що в діях ОСОБА_3 відсутні ознаки кримінально-карного діяння, між сторонами існують цивільно-правові відносини, розгляд заяви припинено.
З довідки фермерського господарства "Лавришин", що знаходиться в тій же місцевості, що і спірна земельна ділянка, встановлено, що урожайність сіна з гектара у 2015 році становить 6 тон, вартість однієї тони становить 1 850 гривень. Тобто, вартість скошеного сіна з належної ОСОБА_1 на праві власності земельної ділянки площею 0,12 га становить 1 332 грн.
За ОСОБА_2 рахується земельна ділянка розміром 0, 52 га, з яких 0,1630 біля будинку та 0, 3579 в урочищі " Під лисина", що встановлено довідкою, виданою Нересницькою сільською радою 13 березня 2015 року за № 731.