Постанова
Іменем України
12 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 639/2643/17
провадження № 61-5839св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 грудня 2018 року у складі судді Труханович В. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Бровченка І. О., Бурлаки І. В., Колтунової А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання усних угод на заселення недійсними та зобов`язання вчинити певні дії.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка мала у власності помешкання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане приміщення належить йому на праві власності у порядку спадкування за законом. 08 квітня 2006 року ОСОБА_4 за усною згодою заселила ОСОБА_2 у спірне приміщення, будь-якої згоди щодо цього у інших спадкоємців вона не отримувала. Вказані дії порушили його право власності та право власності інших спадкоємців.
Враховуючи наведені обставини, позивач просив суд визнати заселення і домовленості з відповідачем незаконними та повернути майно (житло) володарю від набутої його без достатньої правової підстави.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 грудня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Заочне рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано суду доказів того, що він є власником частини будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, не підтверджено того, що відповідач проживає у спірному приміщенні та на якій правовій підставі, а також що її дії порушують його права.
Постановою Харківського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 грудня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач є власником спірного майна або його добросовісним володільцем, належними та допустимими доказами у цій справі не підтверджено, що спірне нерухоме майно на праві власності належало ОСОБА_3 на день її смерті, а тому повернення спірного майна у спосіб, передбачений положеннями статті 1212 Цивільно кодексу України (далі - ЦК України), на які посилається позивач, не може бути застосований у цій справі як спосіб захисту порушеного права.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У березні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 грудня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд або ухвалити нове рішення.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково послався у своєму рішенні на статті 317, 319, 321 ЦК України, які регулюють відносини права власності, оскільки як на підставу володіння спірним майном позивач посилався на частину п`яту статті 1268 ЦК України, відповідно до якої спадщина належить спадкоємцю з часу її відкриття. Апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні заяви позивача про виклик свідка - ОСОБА_4, яка могла підтвердити незаконність заселення відповідача до спірного приміщення. Пославшись на постанову Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року в справі № 6-122цс14, відповідно до якої стаття 1212 ЦК України застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших спеціальних способів захисту, апеляційний суд не дослідив чи застосовувалися у спірних відносинах спеціальні способи захисту.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлені судами обставини справи
Судами встановлено, що згідно із відповіді Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 01 червня 2006 року, до прийняття рішення Жовтневого РІК від 05 травня 1971 року № 142-38 за ОСОБА_5 зареєстроване право власності на 1/5 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом Першої Харківської міської нотаріальної контори 25 вересня 1947 року за № 22416/1.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16 липня 1992 року серії НОМЕР_1 .
За життя ОСОБА_5 перебував у шлюбі із ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка за життя проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відповіді П`ятої Харківської державної нотаріальної контори від 04 серпня 2006 року, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1, 31 серпня 2005 року подана заява під № 2261 від племінника ОСОБА_6, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, про прийняття спадщини на долю померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_7, та заведена спадкова справа за № 586/2005 р.
Після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8, який мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , подана заява 14 червня 2005 року № 954 від дружини ОСОБА_4, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3, про прийняття спадщини. Свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
Згідно з відповіді П`ятої Харківської державної нотаріальної контори від 09 лютого 2008 року, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, що мешкала за адресою: АДРЕСА_1, 30 серпня 2006 року надійшла заява за № 1428 від ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_4, про прийняття спадщини на частку своєї померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 матері - ОСОБА_9 (рідної сестри спадкодавиці) - за правом представлення та заведена спадкова справа за № 586/2005. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом не видавалося.