Постанова
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 757/70213/17
провадження № 61-11722св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 березня 2019 року в складі судді Чередніченко Н. П. та постанову Київського апеляційного суду від 21 травня 2019 року в складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), у якому просив стягнути із відповідача кошти в сумі 236 539 грн 98 коп.
Заява мотивована тим, що 9 жовтня 2011 року між ним та ПАТ "Укрсоцбанк" укладено договір № 0410/018900-PR, відповідно до умов якого йому відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 в валюті Євро та видано платіжну карту № НОМЕР_2 в валюті Євро.
20 березня 2017 року між ним та ПАТ "Укрсоцбанк" укладено договір № 0410/054312-PR, відповідно до якого йому відкрито картковий рахунок № НОМЕР_3 в національній валюті (гривні) та видано картку типу Visa Gold Carbon.
Зазначав, що перед виїздом за кордон зателефонував в контакт-центр відповідача та йому повідомлено, що він може здійснити 5 операцій зі зняття коштів через банкомат, що в сумі в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день зняття не перевищує 10 тис. грн, а також йому повідомлено про те, що немає ліміту при розрахунках в торгівельних мережах, через пост-термінали.
Вказував на те, що 28 березня 2017 року, перебуваючи в Німеччині, приблизно о 15-39 год. - 15-50 год. у нього були викрадені платіжні картки банку, так як, смс-повідомлення щодо оплати замовлення в кафе він отримав о 15-39 год. та о 15-56 год. - щодо зняття коштів в банкоматі.
Зазначав, що в зв`язку з перебуванням телефону в роумінгу, мав труднощі щодо здійснення спроб зателефонувати до банку з метою блокування картки.
Вказував, що в період з 15-56 год. по 15-58 год., з платіжної картки № НОМЕР_2 знято 8 тис. Євро, про що ним отримано відповідні смс-повідомлення.
Зазначав, що в подальшому додзвонився до контакт-центру банку, та картки було заблоковано, а також оператор банку порадив йому звернутись до поліції та зафіксувати факт крадіжки. Звернувшись до поліції, факт крадіжки було зафіксовано, а також зафіксовано особу крадія.
Повернувшись в Україну, 7 квітня 2017 року та 24 квітня 2017 року, він звернувся до Банку з відповідними листами з детальним описом подій, а також проханням провести розслідування та повернути йому кошти. Однак, відповідач відмовив йому у виплаті коштів, посилаючись на те, що видача готівки відбулась із введенням ПІН-коду, без будь-яких помилок, тому банк в таких випадках відповідальності не несе.
Зазначав, що впродовж червня-жовтня 2017 року неодноразово звертався до банку із вимогами провести розслідування та повернути кошти, однак у
відповідь Банк надсилав листи без чітких роз`яснень відмови в їх задоволенні.
Вважає, що саме відповідач, відповідно до закону, зобов`язаний провести належне розслідування по факту незаконної операції, встановити факт правомірної поведінки користувача, і, як наслідок, відшкодувати заподіяні користувачу збитки. Вказує, що банк своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду, а відтак зобов`язаний повернути кошти, які були незаконно зняті з його платіжної картки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11 березня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що відповідальність Банку за зняття коштів з картки настає лише після її блокування, а до того моменту банк, зважаючи на укладені умови договору та встановлені правила, не має права обмежувати дії позивача, контролювати процедуру зняття готівки з картки, контролювати її у позивача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 21 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 березня 2019 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У червні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 травня 2019 року, в якій заявник, посилаючись на недотримання судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно не з`ясували обставини справи, оскільки позивачем вчинено всі дії щодо повідомлення відповідача про втрату платіжної картки, незаконне зняття коштів, надано належні та допустимі докази на підтвердження своїх позовних вимог, зокрема, документи, що підтверджують факт викрадення картки та встановлення факту зняття коштів з картки третіми особами.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У липні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому АТ "Укрсоцбанк" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 травня 2019 року, посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій відповідають вимогам закону та постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 757/70213/17 з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 19 жовтня 2011 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк" укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети № НОМЕР_4 клієнта про приєднання до Правил надання банківських послуг на умовах комплексного банківського обслуговування для клієнтів-фізичних осіб в ПАТ "Укрсоцбанк" та оформлено відповідну заяву, відповідно до якої позивачу відкрито
картковий рахунок № НОМЕР_1 у валюті Євро та видано платіжну карту № НОМЕР_2 .
Згідно вищезазначеної анкети, на момент укладення та підписання договору, будь-яких лімітів проведення операцій за картковим рахунком /карткою клієнта/, між сторонами погоджено та встановлено не було.
Підписавши договір, позивач підтвердив укладення між ним та Банком договору банківського поточного (карткового) рахунку в ПАТ "Укрсоцбанк" на умовах, викладених в анкеті та заяві, Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземній валютах, Правилах надання банківських послуг на умовах комплексного банківського обслуговування для клієнтів-фізичних осіб в ПАТ "Укрсоцбанк" з усіма додатками та умовами, з якими позивач ознайомився, погодився і зобов`язався їх виконувати.
28 березня 2017 року у ОСОБА_1, який перебував у Німеччині, приблизно о 15-39 год. - 15-50 год. були викрадені платіжні картки банку.
В період з 15-56 год. по 15-58 год., з платіжної картки № НОМЕР_2, яка належить позивачу, шляхом введення ПІН-КОДУ, знято 8 тис. Євро, після чого за заявою позивача була заблокована карта.
Звернувшись до поліції, ОСОБА_1 зафіксував факт крадіжки.
7 квітня 2017 року та 24 квітня 2017 року, повернувшись в Україну, ОСОБА_1 звернувся до Банку з листами щодо детального опису подій, проханням провести розслідування та повернути йому кошти.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або
(та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
За статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Статтею 1067 ЦК України визначено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.