Постанова
Іменем України
07 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 701/629/18
провадження № 61-3939св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Маньківська державна нотаріальна контора, Молодецька сільська рада Маньківського району Черкаської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Черкаської області у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Гончар Н. І., Пономаренка В. В., від 22 січня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . За життя вона склала два заповіти, посвідчені секретарем Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області 18 травня 2016 та 04 жовтня 2016, якими заповіла їй дві земельні ділянки. Вона за власні кошти поховала ОСОБА_3 27 червня 2017 року вона звернулася до Маньківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої ОСОБА_3, однак спадщину оформити не змогла, оскільки 16 серпня 2017 заяву про прийняття спадщини за законом подав син спадкодавця ОСОБА_2, який має обов`язкову частку у спадковому майні.
Померла ОСОБА_3 була особою похилого віку, часто хворіла, не могла самостійно пересуватися, оскільки у свої 88 років майже втратила зір, та постійно потребувала стороннього догляду, який надавала їй мати позивача ОСОБА_4 . При цьому ОСОБА_2 не надавав спадкодавцеві догляду, хоча остання його потребувала, про що відповідач знав та мав усі можливості надавати допомогу матері, однак від цього ухилився, що є підставою для усунення його від права на спадкування.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області у складі судді Костенка А. І. від 07 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Усунуто ОСОБА_2 від права на спадкування після смерті ОСОБА_3 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спадкодавець ОСОБА_3 була похилого віку, хворіла та потребувала сторонньої допомоги, а її син ОСОБА_2 ухилявся від надання такої допомоги, що підтверджено належними та допустимими доказами, наданими позивачем.
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 22 січня 2019 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2, скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не встановив умисного ухилення відповідача ОСОБА_2 від надання допомоги спадкодавцю, не дослідив та не врахував можливість відповідача, який є пенсіонером та особою похилого віку, надавати допомогу спадкодавцю, не перевірив потреби спадкодавця у допомозі саме від ОСОБА_2 з урахуванням того, що така допомога надавалася спадкодавцю іншими особами. Позивач не довела належними та допустимими доказами можливість відповідача надавати своїй матері матеріальну допомогу, не надала доказів існування у нього інших джерел доходів, ніж пенсія, на відміну від його матері, яка, окрім пенсії, отримувала орендну плату за двома договорами оренди землі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що спадкодавець ОСОБА_3 була особою похилого віку, хворіла та потребувала сторонньої допомоги, а її син ОСОБА_2 знав про це та ухилявся від надання такої допомоги.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідач ОСОБА_2, 1954 року народження, є сином померлої ОСОБА_3 та пенсіонером за віком.
Відповідно до заповітів, посвідчених секретарем Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області 18 травня 2016 та 04 жовтня 2016, ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,3652 га та 2,3226 га, які знаходяться в адміністративних межах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області.
Сторони в передбачений законом строк звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини.
За життя ОСОБА_3 проживала одиноко та перебувала вдома на обслуговуванні територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Маньківського району відділення соціальної допомоги з 03 вересня 2014 року.
Відповідно до змісту довідки Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області № 706 від 05 липня 2018 року ОСОБА_3 хворіла на різні хвороби та потребувала сторонньої допомоги та піклування. Її доглядом, утриманням та піклуванням про неї займалася ОСОБА_4 Син померлої ОСОБА_2 догляд за матір`ю не здійснював та матеріально не допомагав.
Згідно із довідкою від 09 липня 2017 року № 2360/52/01-2018 Маньківського відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області працівники поліції протягом 2016 року на неодноразові усні прохання голови с. Молодецьке проводили профілактичні бесіди з ОСОБА_2 з приводу недопущення порушень громадського порядку та вчинення насильства в сім`ї відносно матері ОСОБА_3 без складання адміністративних матеріалів.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Положеннями частини першої статті 1241 ЦК України передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).