Постанова
Іменем України
11 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 607/10710/17
провадження № 61-7163св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_6 ,
відповідач - виконавчий комітет Тернопільської міської ради,
треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (позивачі): ОСОБА_3, ОСОБА_4, які діють в інтересах малолітнього ОСОБА_5,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Тернопільської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, у складі судді Братасюка В. М., від 03 грудня 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Бершадської Г. В., Гірського Б. О., Ходоровського М. В., від 06 березня 2019 року.
Короткий зміст позовних заяв та їх обґрунтування
У серпні 2018 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Тернопільської міської ради, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, які діють в інтересах малолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_7, про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету міської ради.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_8, яка заповіла належне їй майно у рівних частках дочкам: їй, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 лютого 2006 року у справі № 2-311/06 за нею, ОСОБА_9 та спадкоємцями ОСОБА_10 визнано право власності на частину будинковолодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_10 10 липня 2006 року вона здійснила державну реєстрацію права власності - 1/8 частини спірного будинковолодіння. Вказувала, що її батько ОСОБА_11 був співвласником 5/8 частин вказаного будинковолодіння. При розгляді справи про поділ житлового будинку в натурі між співвласниками, їй стало відомо, що рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 30 серпня 2001 року №1091
ОСОБА_11 було дозволено провести двоповерхову добудову до житлового будинку АДРЕСА_1 .
Посилаючись на те, що на момент винесення оскарженого рішення
ОСОБА_11 не був одноосібним власником спірного будинковолодіння, позивач просила суд визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 30 серпня 2001 року № 1091.
У травні 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які діють в інтересах малолітнього ОСОБА_5, звернулися із позовом до виконавчого комітету Тернопільської міської ради, треті особи Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету міської ради, обґрунтовуючи свої вимоги доводами, які є аналогічними позовним вимогам ОСОБА_6 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 03 грудня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які діють в інтересах малолітнього ОСОБА_5, відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач та треті особи, які заявляли самостійні вимоги щодо предмета спору, не надали належних та допустимих доказів на підтвердження порушення їхніх прав як співвласників будинку оскарженим рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 30 серпня 2001 року № 1091.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 06 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 грудня 2018 року залишено без змін. Виключено з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання про те, що добудова до житлового будинку АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що на час прийняття виконавчим комітетом Тернопільської міської ради рішення від 30 серпня 2001 року № 1091
ОСОБА_11 згідно реєстраційного посвідчення був єдиним власником спірного будинку та власником земельної ділянки, оскільки на той час спадкоємці не оформили своїх спадкових прав на житловий будинок.Посилаючись на те, що питання правомірності проведення добудови не було предметом розгляду цієї справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що посилання суду першої інстанції на те, що добудова до житлового будинку АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, підлягає виключенню з мотивувальної частини рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій неправильно встановили фактичні обставини справи, не врахували, що на момент винесення оскарженого рішення ОСОБА_11 не був єдиним власником спірного будинку, оскільки будинок було ним придбано під час шлюбу з ОСОБА_8 Частину спірного будинку успадкували позивачі після смерті ОСОБА_8
Судові рішення оскаржуються у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_6 . В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому касаційному перегляду не підлягають в силу статті 400 ЦПК України.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
21 травня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_8 та ОСОБА_11 з 14 лютого 1959 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Тернопільського виконавчого комітету від 26 червня 1960 року ОСОБА_11 надано у безстрокове користування земельну ділянку по
АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8, яка заповіла належне їй майно в рівних частках дочкам: ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Спадкоємці за заповітом, звернулись із заявами до нотаріальної контори, прийняли спадщину, однак своїх прав на спадкове майно не оформили.
Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради
від 22 листопада 2000 року ОСОБА_11 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 606 кв. м, по АДРЕСА_1, на підставі якого останній отримав державний акт про право власності на вказану земельну ділянку.
Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 30 серпня 2001 року № 1091, зокрема пунктом 4, було вирішено дозволити ОСОБА_11 провести двоповерхову добудову до житлового будинку АДРЕСА_1 .
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 21 лютого 2006 року у справі № 2-311/06 визнано за ОСОБА_6 та ОСОБА_9 право власності за кожною на 1/8 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 . Визнано право власності по 1/16 частині вказаного будинковолодіння за ОСОБА_12 та ОСОБА_13
10 липня 2006 року ОСОБА_6, а 29 вересня 2006 року