ПОСТАНОВА
Іменем України
13 листопада 2019 року
Київ
справа №826/6182/16
адміністративне провадження №К/9901/52884/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 року (суддя Григорович П.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року (головуючий суддя Бужак Н.П., судді: Костюк Л.О., Троян Н.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 08 грудня 2015 року №100250001/2015/000068/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2015/00169.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, по шостому (резервному), а не по першому (за ціною договору), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та підтвердження заявленої ним митної вартості останнього.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року, позов задоволено.
Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за іншим (шостим) методом.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач зазначав, що митну вартість імпортованого позивачем товару було ним скориговано у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих Товариством документах та непідтвердженням всіх складових митної вартості товару, зокрема, витрат на навантаження та обробку оцінюваних товарів, не зазначено місце його завантаження, а поданий прайс-лист адресований конкретно Товариству.
Позивач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що 27 липня 2015 року між фірмою "Gimoka s.r.l." (Італія) (як продавцем) та Товариством (як покупцем) укладено контракт купівлі-продажу з ексклюзивними правами №1, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець приймає і оплачує товар в порядку та на умовах, передбачених контрактом; під товаром сторони розуміють каву в асортименті, супутню продукцію: чашки та іншу продукцію, що реалізується продавцем, згідно з прайс-листом; продавець надає покупцю, а покупець - приймає ексклюзивне право організовувати збут на ринку, продавати і поширювати товар на території України; загальна сума контракту дорівнює вартості товару, поставленого покупцю продавцем; умови оплати - передоплата та/або відстрочка платежу 60 днів від дати фактури з моменту відправки товару.
07 грудня 2015 року Товариство подало електронну митну декларацію №100250001/2015/016389 на товар - каву смажену з кофеїном в зернах для використання в торгових автоматах: gimoka rosso - 2592 кг/ в зернах, пакети по 1000 г, арт. CT1ESERGB10001T/; gimoka rosso gran bar - 2592 кг/ в зернах, пакети по 1000 г, арт. CT1ESERGR10001T/; оrо gran festa - 2592 кг/ в зернах, пакети по 1000 г, арт. CT1ESERGO10001T/; gimoka oro special bar - 6336 кг/мелена, пакети по 3000 г, арт. СТ1ESERGO30001C/; gimoka gran gusto - 2400 кг/мелена, пакети по 250 г, apт.CT1ESERGRO250IT/; gran festa gimoka - 3600 кг/мелена, пакети по 250 г, apт.CT1ESERGOO250IT/, визначивши митну вартість товару за першим методом (за ціною договору).
Під час проведення митного оформлення товару з метою підтвердження заявленої митної вартості позивачем до ВМД №100250001/2015/016389 додано наступні документи: додатки №1 та №3 до контракту купівлі-продажу з ексклюзивними правами №1 від 27 липня 2015 року; інвойс фірми "Gimoka s.r.l." від 02 грудня 2015 року №7266/2015; статут Товариства; прайс-лист виробника від 01 листопада 2015 року з перекладом; прайс-лист виробника, завірений Торгово-промисловою палатою Італійської Республіки; пакувальний лист фірми "Gimoka s.r.l." від 02 грудня 2015 року №8582; сертифікат походження товару №Т/0496367; CMR №0830572 від 02 грудня 2015 року; договір про надання транспортних послуг при перевезенні вантажів у міжнародному та внутрішньому автомобільному сполученні №TZ10/02 від 10 лютого 2015 року та додаткові угоди до нього №1 від 13 лютого 2015 року, №2 від 07 липня 2015 року, №3 від 07 вересня 2015 року; книжку МДП (Carnet TIR) №XВ.76984761; довідку про транспортні витрати від 07.12.2015 №789; рахунок-фактуру від 07 грудня 2015 року №3441; заявку на перевезення товару від 24 листопада 2015 року; лист фірми "Gimoka s.r.l." від 10 вересня 2015 року про маркування (з перекладом); ліцензію ексклюзивної дистрибуції фірми "Gimoka s.r.l." №б/н від 01 січня 2015 року (з перекладом); лист фірми "Gimoka s.r.l." №б/н від 22 липня 2015 року (з перекладом); лист фірми "Gruppo Gimoka s.r.l." від 02 листопада 2015 року про перейменування (з перекладом); витяги з інтернет-сайту щодо біржових котирувань кави за вересень та за листопад 2015 року; висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи від 18 лютого 2015 року; висновок Київської Торгово-промислової палати №Ц-1312 від 07 грудня 2015 року; видаткові накладні; митну декларацію країни відправлення 15ITQXJO10056573E5.
Розглянувши подані позивачем документи, відповідач прийшов до висновку про неможливість визнання визначеної ним митної вартості товару та запропонував надати додаткові документи, передбачені частинами 2 та 3 статті 53 МК України, а саме: виписку з бухгалтерської документації, ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу цих товарів; інші документи за бажанням декларанта.
Позивачем додатково надіслано митному органу інформацію щодо біржових котирувань кави за грудень 2015 року та переклад інвойсу від 02 грудня 2015 року №7266/2015.
08 грудня 2015 року за результатами перевірки митної декларації відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2015/00169 та прийнято рішення №100250001/2015/000068/2, яким скориговано митну вартість товару у бік її збільшення за резервним методом відповідно до статті 64 МК України.
При цьому обставинами прийняття рішення стало те, що подані позивачем документи не підтверджували чисельне значення вартості витрат на навантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування, містили розбіжності щодо місця завантаження товару, а прайс-лист виробника адресований безпосередньо позивачу, тобто зазначені в ньому ціни дійсні лише для нього.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 "Резервний метод" МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.