ПОСТАНОВА
Іменем України
13 листопада 2019 року
Київ
справа №240/6005/18
провадження №К/9901/28956/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовною заявою ОСОБА_1 до Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року, постановлену у складі колегії суддів: Кузьменко Л. В. (доповідач), Франовської К. С., Совгири Д. І.
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернуся до суду з позовом до Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (надалі також відповідач, Бердичівський МРВ ДВС), у якому просив:
1.1. визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Бердичівського МРВ ДВС Луженецького П. В. від 10 вересня 2018 року ВП№23964745 про накладення на ОСОБА_1 штрафу на користь ОСОБА_2 у розмірі 25952,55 гривень, що становить 50% від суми боргу 51905,09 гривень;
1.2. визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Бердичівського МРВ ДВС Луженецького П. В. від 10 вересня 2018 року ВП№23964745 про стягнення з нього виконавчого збору у розмірі 10% від суми зобов`язання, що складає 5190,50 гривень.
2. Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 11 липня 2019 року залишив указаний позов ОСОБА_1 без розгляду.
3. Вказану ухвалу постановлено у відкритому судовому засіданні без участі позивача (його представника). У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, а повний її текст виготовлено 18 липня 2019 року.
4. Відповідно до відміток установи поштового зв`язку та рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення щодо надіслання на адресу позивача копії ухвали від 11 липня 2019 року, із штриховим кодовим ідентифікатором 1330800589383, вказане поштове відправлення здано на пошту 3 серпня 2019 року та вручено адресатові - ОСОБА_1 - 6 серпня 2019 року.
5. Як установив апеляційний суд, 6 серпня 2019 року позивач подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу від 11 липня 2019 року.
6. В апеляційній скарзі позивач порушив питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначивши, що про існування оскарженого рішення він дізнався лише 2 серпня 2019 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.
7. Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду ухвалою від 27 серпня 2019 року визнав неповажними наведені в клопотанні ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року, залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 та запропонував йому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою та вказати інші підстави для поновлення строку.
8. При цьому суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, посилаючись на норми частини шостої статті 287 КАС України, зазначив, що оскаржувану ухвалу проголошено 11 липня 2019 року та саме з цієї дати слід обраховувати початок перебігу строку на апеляційне оскарження.
9. На виконання ухвали від 27 серпня 2019 року позивач подав заяву, в якій повторно наголосив на тому, що дізнався про зміст оскаржуваної ним ухвали від 11 липня 2019 року лише 2 серпня 2019 року, а також зазначив, що в період з 15 по 25 липня 2019 року він перебував у відрядженні в м. Києві.
10. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 вересня 2019 року визнав неповажними наведені в заяві ОСОБА_1 підстави поновлення строку на апеляційне оскарження та залишив заяву про поновлення цього строку без задоволення, та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
11. Позивач, уважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.
12. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
ІІІ. Нормативне врегулювання
13. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
14. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
15. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
16. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
17. Статтею 295 КАС України визначено таке:
1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
3. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
18. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
19. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.