ПОСТАНОВА
Іменем України
13 листопада 2019 року
Київ
справа №522/15721/16-а
провадження №К/9901/33698/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Одеського міського голови Труханова Геннадія Леонідовича, треті особи: Одеська обласна державна адміністрація, Український інститут національної пам`яті про визнання бездіяльності незаконною, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Карташова Артема Геннадійовича на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2017 року (судді Скрипченко В.О., Золотніков О.С., Осіпов Ю.В.),
І. Суть спору
1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської міської ради та Одеського міського голови Труханова Г.Л., у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив:
1.1 визнати незаконною бездіяльність Одеського міської ради, яка полягає у неприйнятті у встановлений п. 6 Перехідних та Прикінцевих положень Закону України від 9 квітня 2015 року № 317-VIII "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки" (далі - Закон № 317-VIII) строк рішення про демонтаж пам`ятників, пам`ятних знаків, присвячені особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932 - 1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов`язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов`язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті та про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об`єктів топоніміки населених пунктів, а також інших географічних об`єктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму на території м. Одеси;
1.2 визнати незаконною бездіяльність Одеського міського голови, яка полягає у неприйнятті у встановлений п. 6 Перехідних та Прикінцевих положень Закону № 317-VIII строк розпорядження про демонтаж пам`ятників, пам`ятних знаків, присвячені особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932 - 1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов`язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов`язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті та про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об`єктів топоніміки населених пунктів, а також інших географічних об`єктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму на території м. Одеси;
1.3 стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача 5000,00 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди
2. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що Одеська міська рада у встановлений вказаним Законом шестимісячний строк не розглядала і не приймала рішень про демонтаж пам`ятників, пам`ятних знаків, а також про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об`єктів топоніміки населених пунктів, а також інших географічних об`єктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.
3. Міський голова протягом строку, встановленого абзацом 2 та 5 пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 317-VIII, теж не видав розпорядження щодо перейменування об`єктів топоніміки або демонтаж пам`ятників та пам`ятних знаків.
4. Позивач як член територіальної громади м. Одеси, вважаючи таку бездіяльність протиправною, звернувся з цим позовом до суду.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
5. 20 травня 2015 року набрав чинності Закон № 317-VIII, на виконання вимог якого 19 лютого 2016 року міський голова видав розпорядження № 118 "Про скликання громадських слухань щодо обговорення проекту рішення Одеської міської ради "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 9 листопада 2005 року № 4858-ІV "Про найменування вулиць, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території м. Одеси", згідно з пунктом 1 якого на 9 березня 2016 року о 16:00 год. скликано відповідні громадські слухання у приміщенні кінозалу Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, Думська площа, 1.
6. 27 квітня 2016 року Одеська міська рада прийняла рішення № 638-VІІ "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 9 листопада 2005 року № 4858-ІV "Про найменування вулиць, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території м. Одеси", яким відповідно до статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи рекомендації історико-топонімічної комісії виконавчого комітету Одеської міської ради та результати громадських слухань, враховуючи положення Закону № 317-VIII вирішила внести зміни до вказаного рішення 2005 року шляхом перейменування: вулиці Піонерської у вулицю Академічну; вулиці Жовтневої Революції у вулицю Юхима Геллера; вулиці Комінтерної у вулицю Петра Лещенка ; вулиці Петровського у вулицю Юхима Фесенка ; вулиці Колгоспної у вулицю Йосипа Тимченка ; вулиці Щорса у вулицю Святослава Ріхтера ; вулиці Затонського у вулицю Давида Ойстраха ; провулку Щорса у провулок Людмили Гінзбург; провулку Колгоспного 1-ого у провулок Сергія Уточкіна; провулку Колгоспного 2-ого у провулок Сергія Ейзенштейна; провулку Стахановського 1-ого у провулок Данила Крижанівського; провулку Стахановського 2-ого у провулок Аполона Скальковського; провулку Стахановського 3-ого у провулок Олександра Стрдзи; шосе Ленінградського у шосе Київське ;
парку Ленінського комсомолу у парк Савицький; провулку Колгоспного у провулок Різницький. ІІІ . Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Приморський районний суд міста Одеси постановою від 6 березня 2017 року задовольнив позовні вимоги частково.
8. Визнав протиправною бездіяльність Одеської міської ради, що знайшла свій прояв у невиконанні вимог абзацу 1 пункту 6 статті 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 317-VIII, зокрема, щодо невиконання обов`язку органу місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку здійснити демонтаж усіх пам`ятників, пам`ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932 - 1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов`язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов`язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, а також в установленому порядку перейменувати усі райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, усі інші об`єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об`єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, починаючи з 21 листопада 2015 року.
9. Визнав протиправною бездіяльність Одеського міського голови Геннадія Леонідовича Труханова, що знайшла свій прояв у невиконанні вимог абзаців 1 та 2 пункту 6 статті 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 317-VIII, зокрема, щодо невиконання обов`язку, у зв`язку з тим, що протягом зазначеного в абзаці першому пункту 6 зазначеного Закону строку міська рада в установленому цим Законом порядку не прийняла рішення про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об`єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, прийняти таке рішення у формі розпорядження у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим пункту 6 статті 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", починаючи з 21 лютого 2016 року.
10. У задоволенні інших позовних вимог - відмовив.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що права позивача як члена територіальної громади м. Одеси порушено, адже протягом встановлених строків відповідачі не виконали вимог Закону. На думку цього суду, позивач наділений правом вимагати від відповідачів своєчасного виконання приписів Закону № 317-VIII, оскільки в Україні запроваджено заборону пропаганди усіх видів символіки комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні.
11. Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 5 липня 2017 року скасував постанову Приморського районного суду м. Одеси від 6березня 2017 року прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовив повністю.
12. Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що Законом № 317-VIII передбачено наслідки невиконання міською радою та міським головою своїх повноважень у встановлений строк. Апеляційний суд зауважив, що 27 квітня 2016 року Одеською міською радою прийнято рішення №638-VІІ "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 09 листопада 2005 року № 4858-ІV "Про найменування вулиць, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території м. Одеси. Окрім того, 21 травня 2016 року Голова Одеської обласної державної адміністрації Саакашвілі М. прийняв розпорядження № 303/А-2016 "Про перейменування об`єктів топоніміки у населених пунктах Одеської області" та № 305/А-2016 "Про демонтаж пам`ятників і пам`ятних знаків комуністичного тоталітарного режиму".
13. На цій підставі суд апеляційної інстанції констатував, що на день подачі позовної заяви до суду (тобто до 25 серпня 2016 року) відповідні вимоги Закону фактично вже були виконані частково відповідачами та частково Головою Одеської обласної державної адміністрації.
14. На думку цього суду, звернення позивача до суду спрямоване на те, щоб змусити відповідачів виконувати вимоги Закону № 317-VIII. Між тим, позивачем не конкретизував в якій частині вимоги Закону № 317-VIII залишилися не виконаними, в чому на день звернення до суду (25 серпня 2016 року) полягало порушення прав позивача.
IV. Касаційне оскарження
15. У касаційні скарзі представник позивача просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі постанову суду першої інстанції.