ПОСТАНОВА
Іменем України
14 листопада 2019 року
Київ
справа №822/680/16
адміністративне провадження №К/9901/13920/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.05.2016 (в складі: головуючого-судді Польового О.Л., суддів: Матущака В.В., Ніколайчука М.Є.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016 (у складі колегії: головуючого судді Гонтарука В.М., суддів: Білої Л.М., Граб Л.С.) у справі №822/680/16 за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Будкомфорт-2" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи - головний інспектор будівельного нагляду відділу ДАБ контролю управління ДАБ контролю Департаменту ДАБ контролю та нагляду ДАБІ України Скляров Олександр Сергійович, головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБ контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві Лук`янов Андрій Олександрович, головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБ контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві Багнюк Андрій Якович, про визнання протиправним та скасування припису і постанови,
УСТАНОВИВ:
В квітні 2016 року Житлово-будівельний кооператив "Будкомфорт-2" (далі - ЖБК "Будкомфорт-2") звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи - головний інспектор будівельного нагляду відділу ДАБ контролю управління ДАБ контролю Департаменту ДАБ контролю та нагляду ДАБІ України Скляров Олександр Сергійович, головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБ контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві Лук`янов Андрій Олександрович, головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБ контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві Багнюк Андрій Якович, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016;
- визнати протиправною та скасувати постанову № 052/40-212-10/2420 про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності від 25.03.2016.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга обгрунтована тим, що матеріалами справи, а саме: актом перевірки, приписом про усунення порушень та протоколом про правопорушення, повністю спростовуються висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач про розгляд справи про правопорушення в сфері містобудівної діяльності не знав та свідомо не прибув на її розгляд 25.03.2016, хоча завчасно був повідомлений.
Крім того, зазначає, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень (ненадання підтвердження повідомлення позивача про позапланову перевірку), допущеного контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, у зв`язку з чим за умови такого допуску підставою для скасування рішення (прийнятого за результатами перевірки) може бути лише його правильність прийняття по суті, а не власне процедурні порушення.
Позивач у запереченні на касаційну скаргу просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані відповідачем судові рішення - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що 10.03.2016 року уповноваженими особами відповідача проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ЖБК "Будкомфорт-2" на об`єкті будівництва "Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення" по вул. Свердлова, 118 (вул. Князів Коріатовичів, 118) у м. Вінниця, за результатами якої складено акт від 10.03.2016 року.
Також, за результатами перевірки складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому вказано, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10:00 25.03.2016 у приміщенні Державної архітектурно-будівельної інспекції України за адресою м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26. Відомості про отримання даного протоколу позивачем - відсутні. Також, відповідачем не надано суду будь - яких доказів направлення копії протоколу позивачу.
25 березня 2016 року винесено постанову № 052/40-212-10/2420 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за порушення ч. 8 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 124 020 грн.
Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач порушив порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки провів перевірку у присутності осіб, які не є уповноваженими особами ЖБК "Будкомфорт-2", в зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості подавати свої докази чи заперечення, як при проведенні перевірки, так і при прийнятті оскаржуваних рішень.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 553).
Відповідно до абз. 4 п. 7 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п. 7 Порядку).
Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
Відповідно до положень п. 13 Порядку № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.