ПОСТАНОВА
Іменем України
14 листопада 2019 року
Київ
справа №809/1902/17
адміністративні провадження №К/9901/64006/18, К/9901/69612/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року у складі судді Грицюка П.П. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Гудима Л.Я, Довгополова О.М., Шинкар Т.І. та касаційну скаргу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у складі судді Грицюка П.П. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Гуляка В.В., Ільчишин Н.В., Святецького В.В. у справі №809/1902/17 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Пиць Олени Владиславівни, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся в суд з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №38968914 від 26.12.2017 "Про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень";
- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 19.12.2017 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 2620480901:01:003:0088, площею 0,0516 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в урочищі "В саді", с. Глибівка, Богородчанського району Івано-Франківської області.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Пиць О.В. №38968914 від 26.12.2017 про відмову в державній реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, за кадастровим номером 2620480901:01:003:0088, площею 0,0516 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в урочищі "В саду", с. Глибівка, Богородчанський район, Івано-Франківська область.
Зобов`язано Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради повторно розглянути заяву від 19.12.2017 ОСОБА_1 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2620480901:01:003:0088, площею 0,0516 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в урочищі "В саду", с. Глибівка, Богородчанський район, Івано-Франківська область.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року залишено без змін.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року апеляційну скаргу Виконавчого комітету Івано-Франкіської міської ради залишено без задоволення, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 та постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2018, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року, а рішення суду першої інстанції змінити в частині мотивів його прийняття, шляхом виключення із нього висновків суду, зроблених поза межами позовних вимог: з приводу того, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж двох земельних ділянок в натурі (на місцевості), повинна бути затверджена Глибівською сільською радою та з приводу обставин "ніби-то" встановлених рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 01.03.2017 у справі № 338/7/17.
Касаційну скаргу ОСОБА_2 . мотивовано тим, що при постановлені рішення від 28.03.2018 суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції навів свої міркування, які виходять за межі позовних вимог та які не перевірялись та не встановлювались судом, не підтверджувались і не досліджувались в судовому засіданні доказами.
Не погоджуючись з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що оскільки земельні ділянки ОСОБА_3 в 1993 та 1997 роках виділялись Глибівською сільською радою із земель комунальної власності територіальної громади с. Глибівка, то технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж двох земельних ділянок в натурі (на місцевості) площами 0.0358 га та 0.0847, згідно ст. 122, абзацу 2 п. 14 статті 186 ЗК України, повинна бути затверджена Глибівською сільською радою, що здійснено не було. Вказано, що представником заявника під час подання документів для державної реєстрації такого рішення сільської ради чи іншого акту індивідуальної дії, прийнятого на виконання норм ЗК України, щодо затвердження технічної документації державному реєстратору не надавалось.
Крім того вказано, що спірну земельну ділянку було переведено у землі запасу сільської ради згідно прийнятого рішення Глибівської сільської ради від 15.09.2011 №78-8/2011 "Про занесення земель померлих громадян в землі запасу".
У поданому на касаційну скаргу позивача відзиві виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду 28.03.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що рішенням Глибівської сільської ради від 29.12.1993 вирішено приватизувати земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства ОСОБА_3 площею 0,47га, що підтверджується копією архівного витягу Архівного відділу Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області за №З 25/04-01 від 07.08.2017.
Пунктом 1 рішення Глибівської сільської ради від 24.12.1997 відмінено вказане рішення сільської ради від 29.12.1993 "Про передачу у приватну власність земельних ділянок с. Глибівка" та пунктом 2 даного рішення вирішено передати у приватну власність земельні ділянки громадянам для обслуговування житлових будинків та господарських споруд, а також для ведення підсобного господарства згідно списків, які складені на основі матеріалів інвентаризації.
Відповідно до змісту копії архівного витягу Архівного відділу Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області за №Л 27/04-01 від 20.12.2016, який виготовлений із протоколу одинадцятої сесії Глибівської сільської ради від 24.12.1997 "Списки громадян с. Глибівка, які подали заяви на приватизацію присадибних ділянок", за порядковим номером 147 визначено прізвище " ОСОБА_3 " та площа землі "0,4703 га".
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_3, єдиним спадкоємцем майна якої є її син ОСОБА_1, що підтверджується довідкою Богородчанської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області №02-14/756 від 20.12.2017.
На підставі рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 01.11.2016 у справі №338/1132/16-ц за позивачем визнано право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 тільки на домоволодіння АДРЕСА_1 .
Судами встановлено, що станом на момент смерті в 2007 році ОСОБА_3 не оформила за собою у встановленому законом порядку реєстрацію права приватної власності на всі земельні ділянки загальною площею 0,4703 га.
Позивач в 2017 році через товариство з обмеженою відповідальністю "науково-виробниче підприємство" "ГІС" виготовив Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Івано-Франківська область, Богородчанський район, с. Глибівка, урочище "В Саді".
18.12.2017 позивач здійснив реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 2620480901:01:003:0088 (площею 0,0516 га) в Державному земельному кадастрі, про що свідчить наявний в матеріалах справи Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2603092092017 від 18.12.2017.
19.12.2017 ОСОБА_1 звернувся у Відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління реєстраційних процедур Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради із заявою про державну реєстрацію прав на земельну ділянку 2620480901:01:003:0088 площею 0,0516 га.
За результатом розгляду заяви позивача, державний реєстратор Пиць О.В. прийняла рішення №38968914 від 26.12.2017, яким відмовила в державній реєстрації права приватної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2620480901:01:003:0088.
Дане рішення мотивовано тим, що подані документи для проведення державної реєстрації не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Також, за даними документами не має змоги провести державну реєстрацію права власності за спадкоємцем ОСОБА_1, так як процедура спадкування не була проведена і особа не отримала документ, який підтверджує набуття права власності на земельну ділянку (свідоцтва про право на спадщину, рішення суду). З урахуванням вказаного відповідач, керуючись статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктами 14, 18 та 23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, прийняв рішення про відмову у державній реєстрації.
Не погоджуючись з таким рішенням державного реєстратора, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з наступного.
Відповідно до абзац 2 пункту 1 розділу Х Земельного кодексу України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).