ПОСТАНОВА
Іменем України
14 листопада 2019 року
Київ
справа №1.380.2019.002906
адміністративне провадження №К/9901/24604/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області
на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року (головуючий суддя - Клименко О.М.)
та на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя - Ніколіна В.В., суддів - Гінда О.М., Заверуха О.Б.)
у справі №1.380.2019.002906
за позовом Головного управління ДФС у Львівській області
до Приватного підприємства "Галкомсервіс"
про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2019 року Головне управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області, контролюючий орган) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Приватного підприємства "Галкомсервіс" (далі - позивач, Підприємство).
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року заяву залишено без руху, зокрема, з підстав невідповідності її вимогам ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме до заяви не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі та встановлено строк до 12:00 год. 12 червня 2019 року для усунення недоліків заяви.
На виконання вимог ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року ГУ ДФС у Львівській області подано клопотання про усунення недоліків, в якому контролюючий орган зазначив, що судовий збір за подання заяви щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна не сплачується.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року заяву Головного управління ДФС у Львівській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Приватного підприємства "Галкомсервіс" повернуто заявнику разом з доданими до неї документами на підставі абзацу 2 частини третьої статті 283 КАС України у зв`язку з невиконанням вимог суду в установлений строк.
ГУ ДФС у Львівській області оскаржило ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року в апеляційному порядку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у Львівській області залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року про повернення позовної заяви - без змін.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що висновки суду першої інстанції щодо необхідності повернення заяви, у зв`язку з неусуненням недоліків у встановлений судом строк є такими, що відповідають правильному застосуванню положень пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Львівській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просило їх скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву контролюючого органу задовольнити повністю. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник, посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у справі №826/4553/17 (К/9901/38123/18) зазначає, що подання органу Державної фіскальної служби, передбачене статтею 283 КАС України не є об`єктом справляння судового збору. Зокрема, вказує на те, що частина третя статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України серед переліку вимог до заяви органу доходів і зборів не визначає такої вимоги, як долучення документу про сплату судового збору. Разом з тим, податковий орган наголошує на тому, що суд касаційної інстанції у своєму рішенні вже висловлював позицію щодо відсутності серед об`єктів сплавляння судового збору такого об`єкту як внесення подання у порядку, встановленому статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017), яке є тотожним поданню заяви у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України в новій редакції, чинній з 15.12.2017.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до статті 242 КАС України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Спір у цій справі відноситься до категорії термінових адміністративних справ, розгляд яких здійснюється у порядку, передбаченому §2 "Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ" Кодексу адміністративного судочинства України.
Частина перша статті 269 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що подана до суду органом доходів і зборів заява про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є особливою формою позовної заяви.
Частина третя статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог до позовної заяви визначає надання документу про сплату судового збору.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.