ПОСТАНОВА
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа №621/1837/17
адміністративне провадження №К/9901/20190/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на постанову Зміївського районного суду Харківської області від 08.09.2017р. (суддя - Шахов В.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017р. (судді - Спаскін О.А., Сіренко О.І., Любчич Л.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
-визнати протиправною відмову Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідок ТУ ДСА в Харківській області від 23.06.2017р. №04-50/346 та №04-50/347.
- зобов`язати здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 82% з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, а саме з 04.10.2016р., виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 22958,33 грн. на підставі довідки ТУ ДСА в Харківській області від 23.06.2017р. №04-50/346, а з 01.12.2016р. - 25333,33 грн. на підставі довідки ТУ ДСА в Харківській області від 23.06.2017р. №04-50/347 без обмеження граничного розміру, з врахуванням раніше виплачених сум.
В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що відповідач безпідставно відмовив їй у проведенні перерахунку грошового утримання з врахуванням допомоги на оздоровлення з моменту звернення, оскільки вважає, що допомога на оздоровлення є складовою системи оплати праці судді, входить до структури останньої і при виході у відставку має враховуватись в заробітну плату для обчислення грошового утримання.
Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 08.09.2017р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017р., позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в особі Зміївського відділу у здійсненні судді у відставці ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації в Харківській області від 23.06.2017р. за №04-50/346 та №04-50/347.
Зобов`язано Зміївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання у розмірі 82%, з включенням суми матеріальної допомоги, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання - з 04.10.2016р., виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 22958,33 грн. на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-50/346 від 23.06.2017р., а з 01.12.2016р., виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 25333,33 грн. на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-50/347 від 23.06.2017р., без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
З рішенням судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обгрунтування касаційної скарги посилається на те, що матеріальна допомога на оздоровлення є одноразовою виплатою та не входить до складу суддівської винагороди, а тому не входить і до складу щомісячного довічного грошового утримання судді.
Заперечуючи проти касаційної скарги позивач просила у її задоволенні відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В ході розгляду справи судами встановлено, що постановою ВРУ від 08.09.2016р. №1515-VIII у зв`язку з поданням заяви про відставку та відповідно до пунктів 2, 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України позивача було звільнено з посади судді Зміївського районного суду Харківської області.
Наказом голови Зміївського районного суду від 03.10.2016р. №02-03/38 ОСОБА_1 відраховано зі штату цього суду.
З 04.10.2016р. позивач перебуває на обліку у відповідача як суддя у відставці та отримує довічне грошове утримання.
29.06.2017р. позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок раніше призначеного їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно довідок, виданих ТУ ДСА України в Харківській області від 23.06.2017р. за №04-50/346 та №04-50/347 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням допомоги на оздоровлення.
Листом від 31.07.2017р. відповідач повідомив позивача про те, що 03.07.2017р. прийнято рішення про відмову в перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання. Свою відмову відповідач мотивував тим, що матеріальна допомога на оздоровлення не передбачена ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010 року, а тому підстави для врахування її в заробіток для обчислення щомісячного довічного грошового утримання відсутні.
Не погодившись з таким рішенням пенсійного органу, позивач оскаржила його до суду.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення, яка виплачувалася позивачу і з якої сплачено страхові внески, відноситься до складу грошового утримання судді і має враховуватись при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційний Суд України у Рішенні від 08.06.2016р. №4-рп/2016 зазначив, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя (абзац десятий пп. 2.2 п. 2 мотивувальної частини).
Гарантуючи незалежність суддів, держава зобов`язується її забезпечити, зокрема, через матеріальний і соціальний захист, що включає гарантію виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.