ПОСТАНОВА
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 521/2593/17
адміністративне провадження № К/9901/15337/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 21.03.2017р. (суддя - Плавич І.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017р. (судді - Косцова І.П., Стас Л.В., Турецька І.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі в м. Одесі про зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
У лютому 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
зобов`язати відповідача здійснити йому нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді (суддівської винагороди), у відповідності до грошового утримання (суддівської винагороди) працюючого судді на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, виходячи зі стажу 28 років 00 місяців 23 дні, починаючи з 13.12.2016р. з врахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 13.12.2016р. він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Малиновському районі в м. Одеси та отримує довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80% заробітної плати за стаж на посаді судді 17 років 7 місяців 15 днів. Вважає, що при призначенні та обчисленні розміру його довічного грошового утримання, пенсійним органом не враховано весь стаж роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного грошового утримання судді, а саме: періоду роботи на посадах слідчого та прокурора, а також навчання за денною формою на юридичному факультеті Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 21.03.2017р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017р., позов задоволено.
Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси здійснити нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді (суддівської винагороди), у відповідності до грошового утримання (суддівської винагороди) працюючого судді на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, виходячи зі стажу 28 років 00 місяців 23 дні, починаючи з 13.12.2016р. з врахуванням фактично виплачених сум.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що стаж роботи позивача на посаді судді визначений відповідно до норм чинного законодавства, такий стаж не перевищує 20 років, а тому призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді в розмірі 80% від заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді відповідає нормам закону.
При цьому посилається на те, що на час звернення позивача до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді та на даний час відсутні чинні норми законодавства, які би враховували до стажу судді інший стаж, ніж визначений статтею 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016р. №1402-VIII.
Скаржник з посиланням на пункт 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016р. №1402-VIIІ, який набрав чинності з 30.09.2016р., та за нормами якого призначено позивачу щомісячне довічне грошове утримання, зазначає, що при призначенні щомісячного грошового утримання стаж позивача має обчислюватися виключно за періоди роботи суддею. Період роботи на посадах слідчого та прокурора, а також період навчання у вищому навчальному закладі враховуються у загальний стаж.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 13.12.2016р. перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Малиновському районі в м. Одесі та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Згідно розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі в м. Одесі від 12.01.2017р. №828300 позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 22528 грн. Зазначена сума розрахована виходячи з 80% суддівської винагороди в сумі 28160 грн та з обчислення стажу на посаді судді 17 років 7 місяців 8 днів. (а.с. 5; 18 - 19)
25.01.2017р. позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці з 13.12.2016р. в розмірі 90%, оскільки станом на 12.12.2016р. позивач має більше 28 років стажу, який дає право на призначення довічного грошового утримання суддів у відставці. (а.с. 6)
При цьому посилається на протиправність дій відповідача щодо неврахування до розрахунку його стажу, стаж роботи на посадах слідчого та прокурора, а також половини періоду навчання за денною формою юридичного факультету Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова, які відповідно до пункту 11 Розділу ХІІІ Перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції до 28.03.2015р.), статті 43 Закону України "Про статус суддів" (із змінами, внесеними Законом України від 24.02.1994р. №4015-ХІ) та пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" від 03.09.2005р. №865 підлягають зарахуванню до його стажу судді у відставці.
Листом Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі в м. Одеси від 09.02.2017р. №29/К-1 позивача повідомлено про те, що при призначенні йому довічного грошового утримання судді у відставці розрахунок стажу судді проведено у відповідності до вимог статті 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016р. №1402-VIII. (а.с. 7)
Також повідомлено, що на підставі зазначеної норми Закону при призначенні довічного грошового утримання судді у відставці позивачу зараховано періоди роботи на посадах судді з 18.11.1985р. по 03.07.1991р. та з 13.01.2005р. по 12.12.2016р. Стаж роботи на посаді судді склав 17 років 6 місяців, а тому відповідно розмір довічного грошового утримання судді у відставці становить 80% суддівської винагороди.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Судами встановлено, згідно відомостей з трудової книжки, диплому та розрахунку стажу судді позивача станом на 12.12.2016р., крім стажу роботи на посаді судді - 17 років 7 місяців 15 днів, позивач має стаж роботи на посадах слідчого та прокурора - 7 років 7 місяців 8 днів, та половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова - 2 роки 10 місяців, а всього - 28 років 00 місяців 23 дні.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на підставі законодавства, чинного на час призначення позивача на посаду судді, періоди роботи позивача на посаді слідчого та прокурора, а також половина строку навчання на денній формі юридичного факультету Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова підлягають зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та в сукупності зі стажем роботи на посаді судді дає право на призначення позивачу щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від суддівської винагороди.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними з наступних підстав.
Так, відповідно до пункту 14 частини 1 статті 92 Конституції України, статус суддів визначається виключно законами України, матеріальне та соціально-побутове забезпечення, у тому числі й суддівська винагорода, є елементами статусу судді. Забезпечення суддів у відставці визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів", яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів.