ПОСТАНОВА
Іменем України
14 листопада 2019 року
Київ
справа №826/7375/18
адміністративне провадження №К/9901/19922/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року (головуючий суддя Федотов І.В., судді: Ганечко О.М., Сорочко Є.О.) у справі №826/7375/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпермаркет Пол" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіпермаркет Пол" (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 червня 2017 року №0029781404, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій у розмірі 585000 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року, адміністративний позов задоволено.
23 квітня 2019 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від представника ТОВ "Гіпермаркет Пол" надійшла заява про включення до складу судових витрат витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги адвоката у розмірі 5400 грн.
Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року заяву ТОВ "Гіпермаркет Пол" задоволено. Ухвалено додаткову постанову у справі №826/7375/18 за позовом ТОВ "Гіпермаркет Пол" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Стягнуто на користь ТОВ "Гіпермаркет Пол" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві 5400 грн. (п`ять тисяч чотириста гривень) судових витрат на професійну правничу допомогу.
Задовольняючи вимоги заяви про розподіл судових витрат, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем надано необхідні докази на підтвердження витрат на правничу допомогу.
Не погодившись з додатковою постановою апеляційного суду, Головне управління ДФС у м. Києві подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення і прийняти нове про відмову в задоволенні заяви про розподіл судових витрат.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має відповідати положенням частини 5 статті 134 КАС України. На переконання скаржника, заявлений позивачем розмір судових витрат є завищеним, а подані докази не можуть підтвердити їх понесення. Наголошено на відсутності документального підтвердження наданих послуг, а саме актів приймання наданих послуг з детальним описом виконаних робіт. Вказані документи, на думку відповідача, могли б підтвердити кількість використаних годин для надання послуг.
Представник позивача - адвокат Прилепа Р.А., подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а додаткову постанову апеляційного суду - без змін. Наголошено, що судом апеляційної інстанції було досліджено договір про надання правової допомоги, яким чітко закріплено вартість ведення справи у суді апеляційної інстанції (5400 грн.), платіжні доручення на вказану суму, опис наданих послуг та проведеної адвокатом роботи у суді. Всі зазначені дії є об`єктивно необхідними для повноцінного захисту інтересів позивача у суді.
Крім того, адвокатом Прилепою Р.А. заявлено клопотання про включення до складу судових витрат сплачені позивачем кошти за надання правової допомоги у даній справі у суді касаційної інстанції у розмірі 5000 грн. (1500 грн. - підготовка заяви про ознайомлення з матеріалами справи, подача до канцелярії суду та ознайомлення з матеріалами справи; 1500 грн. - підготовка відзиву на касаційну скаргу; 500 грн. - відправлення відзиву на касаційну скаргу відповідачу; 500 грн. - підготовка до подачі та подача відзиву на касаційну скаргу до канцелярії суду; 1000 грн. - участь у судовому засіданні у Касаційному адміністративному суді.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).
Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134).