ПОСТАНОВА
Іменем України
14 листопада 2019 року
Київ
справа №557/157/16-а
адміністративне провадження №К/9901/13096/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 557/157/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Дулібської сільської ради Гощанського району Рівненської області
про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Євпак В.В., суддів: Капустинського М.М., Мацького Є.М.),
ВСТАНОВИВ :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулась в суд з позовом до Дулібської сільської ради Гощанського району Рівненської області (далі - відповідач) в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила:
- визнати дії посадових осіб Дулібської сільської ради щодо невиплати їй встановлених законодавством гарантій по виплаті середньої заробітної плати голови сільської ради на протязі шести місяців та компенсації за невикористану відпустку незаконними;
- зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату встановлених статтею 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" компенсацій, за період з 17.11.2015 по 17.05.2016;
- стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену компенсацію за невикористану відпустку в сумі 4570,56 грн;
- стягнути з відповідача судові витрати по справі 551,20 грн.- судового збору та 500,00 за заяву адвоката.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач до 16 листопада 2015 року займала посаду сільського голови Дулібської сільської ради Гощанського району. На цю посаду обиралася неодноразово.
В зв`язку з проведенням чергових виборів сільського голови у жовтні 2015 року на вказану посаду була обрана інша особа, а її повноваження були припинені.
В зв`язку з цим у грудні 2015 року звернулася до новообраного сільського голови з проханням вирішити питання щодо збереження за нею середньої заробітної плати на період її працевлаштування в зв`язку з неможливістю працевлаштування за попереднім місцем роботи, що передбачено частиною 2 статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад". У задоволенні її прохання було відмовлено.
Крім того, до даного часу їй не виплачено грошову компенсацію за невикористану відпустку за період роботи на посаді сільського голови в розмірі 4 570 грн. 56 коп., не дивлячись на те, що вона неодноразово зверталася до відповідача з вимогою провести з нею розрахунок.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. Постановою Гощанського районного суду Рівненської області від 11 квітня 2016 року позов задоволено.
Визнано дії посадових осіб Дулібської сільської ради Гощанського району Рівненської області щодо невиплат ОСОБА_1 встановлених законом гарантій по виплаті середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді у раді, на період працевлаштування та невиплати компенсації за невикористану відпустку неправомірними.
Зобов`язано Дулібську сільську раду Гощанського району Рівненської області провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату, яку вона одержувала на виборній посаді у раді, на період працевлаштування відповідно до положень ст.33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", починаючи з 17 листопада 2015 року, але не більше шести місяців.
Стягнуто з Дулібської сільської ради Гощанського району Рівненської області на користь ОСОБА_1 4 570 грн. 56 коп. компенсації за невикористану відпустку.
Стягнуто з Дулібської сільської ради Гощанського району Рівненської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 1051 грн. 20 коп.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що частина 2 статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" передбачає, що депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.
Відповідно до положень ч.5 ст.12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
Аналогічні положення про гарантії для працівників, обраних на виборні посади, містяться в статті 118 КЗпП України.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов до висновку, що відмова у виплаті позивачці встановлених законом гарантій по виплаті середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборчій посаді у раді, на період працевлаштування та невиплати компенсації за невикористану відпустку не ґрунтується на вимогах чинного пенсійного законодавства.
Крім того, судом першої інстанції зазначено, що позивачці при звільненні не виплачено грошову компенсацію за невикористану відпустку за період її роботи на посаді сільського голови в розмірі 4 570 грн. 56 коп. і це не оспорюється відповідачем. Тому вказана компенсація підлягає стягненню на її користь.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року апеляційну скаргу Дулібської сільської ради Гощанського району Рівненської області задоволено частково.
Постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 11 квітня 2016 року в частині визнання неправомірними дій посадових осіб Дулібської сільської ради Гощанського району Рівненської області щодо невиплат ОСОБА_1 встановлених законом гарантій по виплаті середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді у раді, на період працевлаштування та зобов`язання Дулібської сільської ради Гощанського району Рівненської області провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату, яку вона одержувала на виборній посаді у раді, на період працевлаштування відповідно до положень ст.33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", починаючи з 17 листопада 2015 року, але не більше шести місяців скасовано та прийнято в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову.
В решті постанову суду залишено без змін.
6. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, зокрема, що листом Міністерства соціальної політики від 16.05.2014 р. № 746/13/74-14 "Щодо соціальних гарантій депутатів місцевих рад" (є чинним) роз`яснено, що у разі ж коли колишній депутат місцевої ради до обрання на виборну посаду у раді не перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду, зазначені в цьому листі гарантії на нього не поширюються.
7. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач не міг забезпечити надання позивачці попередньої роботи (посади) або рівнозначної, адже вона до обрання її сільським головою не працювала.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. У липні 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, яка 31.01.2018 передана на розгляд до Верховного Суду.
9. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року та залишити в силі постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 11 квітня 2016 року.
10. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
11. Позивач у касаційній скарзі посилається на те, що в неї виникло право на пільги передбачені Законом України "Про статус депутатів місцевих рад" після закінчення першого терміну перебування на посаді голови сільської ради і вона мала право ними скористатись. Таке право виникає щоразу після закінчення терміну перебування на виборній посаді.
Позивач зазначає, що права на пільги в неї виникли після закінчення другого строку виборних повноважень і оскільки на займану раніше посаду її працевлаштувати не можуть, то вона має право на отримання цих пільг.