1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



14 листопада 2019 року

Київ

справа №638/979/17

адміністративне провадження №К/9901/43251/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року (колегія суддів: Мельнікова Л.В., Бенедик А.П., Донець Л.О.) у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років, його скасування та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просить визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова (далі - УПФУ в Шевченківському районі м. Харкова, пенсійний орган) про відмову у призначенні пенсії за вислугу років, скасувати його, зобов`язати відповідача призначити їй пенсію за вислугу років з дня звернення із заявою про призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 22 вересня 2016 року звернулася до УПФУ в Шевченківському районі м. Харкова із заявою про призначення пенсії за вислугу років. 14 грудня 2016 року відповідач відмовив їй в призначенні пенсії, посилаючись на відсутність спеціального стажу та не встановлення факту звільнення з посади вчителя. Вважає зазначене рішення незаконним та необґрунтованим. Вказує, що станом на 24 листопада 2014 року має вислугу років на посадах та в установах, що входять до переліку закладів та установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту та посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04 листопада 1993 року (далі - Постанова № 909), 26 років 11 місяців 21 день. Вказаний стаж роботи підтверджується відповідними записами у трудовій книжці, а тому вважає дії відповідача про відмову у призначенні пенсії незаконними та необґрунтованими.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 березня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення УПФУ в Шевченківському районі м. Харкова про відмову позивачу в призначенні пенсії за вислугу років та зобов`язано пенсійний орган призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з дня звернення із відповідною заявою, тобто з 22 вересня 2016 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань за зобов`язаннями УПФУ в Шевченківському районі м. Харкова на корить позивача судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 березня 2017 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з дня звернення з відповідною заявою, тобто з 22 вересня 2016 року, з прийняттям нового судового рішення про відмову в їх задоволенні.

Зобов`язано Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2016 року про призначення пенсії.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 березня 2017 року скасовано в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань за зобов`язаннями Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова на користь позивача судового збору у розмірі 320 (триста двадцять гривень) 00 коп.

В іншій частині постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 березня 2017 року залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції застосовано ефективний спосіб захисту порушеного права шляхом зобов`язання призначити пенсію позивачу. Проте зобов`язання відповідача розглянути заяву призводить до тривалості, а можливо й необхідності повторного звернення до суду із захистом своїх прав. Також вказує на помилковість скасування в частині стягнення судового збору з відповідача.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження.

Справу передано до Верховного Суду.

У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що згідно записам трудової книжки ОСОБА_1 у період часу: з 01 вересня 1985 року по 19 липня 1988 року працювала вчителем образотворчого мистецтва і інформатики середньої шкоди № 31 (запис № 11); з 01 вересня 1989 року по 30 червня 1991 року - викладачем інформатики та обчислюваної техніки середньої школи № 62 (запис № 16); з 25 грудня 1991 року по 31 серпня 1992 року - викладачем інформатики та обчислюваної техніки міжшкільного учбово-виробничого комбінату (запис № 18); з 01 вересня 1992 року по 14 квітня 2014 року - вчителем інформатики початкової школи № 5 м. Макіївки Донецької області (записи № 20, 26).

22.09.2016 року ОСОБА_1 звернулася до управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова із заявою про призначення пенсії за вислугу років.

Листом від 14.12.2016 року відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років, посилаючись на відсутність спеціального стажу та не встановлення факту звільнення з посади вчителя. Згідно зазначеного листа наявний спеціальний стаж ОСОБА_1 складає 23 роки 9 місяців 19 днів. Згідно ст.7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років призначаються лише при залишенні роботи, що дає право на цей вид пенсії, у трудовій книжці запис про звільнення від 31.08.2016 року зроблено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої в Міністерстві юстиції України від 17.08.1993 року № 110, а саме печатка "ДНР", тому факт звільнення з посади яка дає право на призначення пенсії за вислугою років не відповідає вимогам чинного законодавства. Не зараховано до спеціального стажу період роботи з 25.12.1991 року по 31.08.1992 року, оскільки посада викладача у міжшкільному навчально - виробничому комбінаті відсутня у переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких діє право на вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909. Також не зараховано до спеціального стажу період роботи січень 2004 року та з березня 2004 року по травень 2004 року тому, що за даними персоніфікованого обліку за цей період відсутня заробітна плата, а до вислуги років включається не більше одного місяця у рік відпусток без збереження заробітної плати. Також не зараховано до спеціального стажу період роботи з квітня 2001 року по січень 2002 року, оскільки за даними трудової книжки позивач працювала у початковій школі № 5 м. Макіївки, а за даними СПОВ у Макіївській загальноосвітній школі № 11.

Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, дійшов висновку про протиправність рішення УПФУ в Шевченківському районі м. Харкова, оскільки спеціальний стаж позивача 26 років 11 місяців 21 день підтверджується даними трудової книжки. Крім цього, відповідно до Постанови № 909 посади директорів, заступників директорів з навчально-виховної (навчальної, виховної навчально-виробничої) роботи, вчителів, майстрів виробничого навчання, практичних психологи, керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, входять до переліку, що надає право на пенсію за вислугу років.


................
Перейти до повного тексту