ПОСТАНОВА
Іменем України
14 листопада 2019 року
Київ
справа №826/16662/16
адміністративне провадження №К/9901/19049/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року у складі судді Балась Т.П. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Саприкіної І.В., Карпушової О.В., Кучми А.Ю. у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" Чернявської Олени Степанівни, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Авант-Банк" про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі по тексту - Фонд), в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Авант-Банк" Ларченко І.М. (надалі по тексту - уповноважена особа), провести платіж згідно квитанції № ПН 166236 від 25.12.2015 та № ПН 166240 від 25.12.2015;
- стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 13 619,08 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що банк був зобов`язаний своєчасно здійснити переказ грошових коштів згідно квитанції № ПН 166236 та № ПН 166240 від 25.12.2015. Позивач вказує, що строк виконання цього зобов`язання настав до прийняття рішення "Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ "Авант-Банк" і вказане зобов`язання безпідставно не було виконано відповідачем своєчасно та в порушення вимог закону, й не було повернуто розрахункового документа із зазначенням причини повернення.
Відзиву на касаційну скаргу учасниками справи до суду не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 25.12.2015 ОСОБА_1 у відділенні "Київська Регіональна Дирекція" ПАТ "Авант-Банк" в м. Києві проведено платежі на загальну суму 13 619,08 грн. на користь ТОВ "Новобудова", що підтверджується квитанціями № ПН 166236 від 25.12.2015 та № ПН 166240 від 25.12.2015.
16.06.2016 ОСОБА_1 звернулась до відповідача - уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Авант-Банк" Ларченко І.М. із запитом про надання інформації щодо переказу сплачених коштів згідно квитанцій № ПН 166236 від 25.12.2015 та № ПН 166240 від 25.12.2015 на рахунок ТОВ "Новубодова".
Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Авант-Банк" Ларченко І.М. листом від 02.07.2016 повідомлено позивача, що платежі згідно квитанцій № ПН 166236 від 25.12.2015 та № ПН 166240 від 25.12.2015 проведено не було, у зв`язку з відсутністю коштів на кореспондентському рахунку банку.
Крім того, ТОВ "Новобудова" листом №721/2 від 22.06.2016 повідомила позивача, що сплачені кошти згідно квитанцій № ПН 166236 від 25.12.2015 та № ПН 166240 від 25.12.2015 на рахунок останнього не надходили.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 29.01.2016 № 44 "Про віднесення ПАТ "Авант-Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 29.01.2016 № 96 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Авант-Банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Згідно з даним рішенням у ПАТ "Авант-Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію на один місяць з 29 січня 2016 року до 28 лютого 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Авант-Банк", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ларченко І.М. строком на один місяць з 29 січня 2016 року до 28 лютого 2016 року включно.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 25 лютого 2016 р. № 109 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Авант-Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26 лютого 2016 р. № 262, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Авант-Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Авант-Банк" з 26 лютого 2016 року до 25 лютого 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Авант-Банк", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон), в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ларченко Ірині Миколаївні на два роки з 26 лютого 2016 року до 25 лютого 2018 року включно.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що оскільки позивачем не подавалось заяви щодо включення його до реєстру кредиторів, тому у суду відсутні підстави вважати дії відповідача - уповноваженої особи незаконними. Крім того, судом вказано, що дії відповідачів не призвели до порушення прав позивача, враховуючи, що платіж від 25.12.2015 було здійснено позивачем до введення тимчасової адміністрації (з 29.01.2016), позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, не наведено жодного правового обґрунтування для задоволення вимог про зобов`язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб проведення платежів після запровадження тимчасової адміністрації. Таким чином, позивачем не доведено факту порушення своїх прав внаслідок не законних дій відповідачів в межах своїх повноважень. Оскільки судом не встановлено порушень прав позивача з боку відповідачів, суд також не вбачає підстав для задоволення вимог про стягнення моральної шкоди.
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.