ПОСТАНОВА
Іменем України
13 листопада 2019 року
Київ
справа №807/1525/16
адміністративне провадження №К/9901/51636/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 807/1525/16
за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про стягнення заробітної плати та інших виплат, невиплачених при звільненні та їх компенсації у зв`язку з порушенням строків виплати
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Рейті. І., суддів Гаврилка С. Є., Луцовича М. М.
та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Сеника Р. П., суддів Кухтея Р. В., Попка Я. С.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного банку України (далі - відповідач, НБУ), в якому, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, просила:
1.1. Стягнути з відповідача належну заробітну плату та інші виплати, невиплачені при звільненні, та їх компенсацію у зв`язку з порушенням строків виплати в розмірі 71 422,94 грн, у тому числі: 2 950 грн - разова премія за виконання особового завдання; 31 058,28 грн (за період з 01 грудня 2014 року по 26 лютого 2015 року включно) - середній заробіток за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника не з його вини, а також перебування позивача в передбаченій чинним законодавством процедурі скорочення чисельності працівників; 7 569,74 грн - доплата суми вихідної допомоги при звільненні; 29 844,92 грн - компенсації за втрату частки заробітної плати та інших виплат у зв`язку з затримкою термінів їх виплати.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем були порушені норми чинного законодавства щодо оплати праці та примусового стягнення заробітної плати та інших виплат, які не були виплачені їй при звільненні, а також сум компенсацій за несвоєчасну виплату таких сум. Наказом НБУ від 26 лютого 2015 року № 1213-к ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника начальника відділу готівкового обігу і касових операцій Управління НБУ в Луганській області (далі - Управління) у зв`язку із скороченням штату та чисельності працівників. З моменту початку процедури звільнення позивачу з 26 листопада 2014 року по день звільнення їй не нараховувалася заробітна плата. Крім того, на думку позивача, їй безпідставно не виплачено разової премії за виконання особового завдання і не в повному обсязі здійснено виплату вихідної допомоги.
3. Відповідач з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими, указує, що постановою Правління НБУ від 20 листопада 2014 року № 736 "Про окремі питання оплати праці працівників управлінь Національного банку України в Донецькій і Луганській областях та внесення змін до їх граничної чисельності" призупинено з 01 грудня 2014 року виконання відповідними Управліннями частини їхніх функцій, у тому числі, у сфері організації готівково-грошового обігу, скорочено чисельність працівників та вирішено не здійснювати оплату праці працівникам Управління, які не залучаються до роботи. Таким чином, НБУ мав право самостійно визначати період часу, який характеризується як простій, з відповідною оплатою. Оскільки у зв`язку з проведенням АТО на території Луганської області склалися об`єктивні обставини, які не залежали від волі відповідача, не було можливості для виконання своїх функцій Управлінням на цій території після закінчення простою з 01 грудня 2014 року, ті працівники, які не були залучені у відрядження до м. Києва для виконання частини функцій, не виконували своїх посадових обов`язків за трудовим договором із дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, то оплата праці позивачу не здійснювалася.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
4. До 26 лютого 2015 року ОСОБА_1 працювала на посаді заступника начальника відділу готівкового обігу і касових операцій Управління НБУ в Луганській області.
5. Відповідно до наказу від 26 червня 2014 року № 105-од/ДСК (з урахуванням змін, унесених наказом від 07 серпня 2014 року № 132-од-дск) з метою безперебійної роботи Управління НБУ в Луганській області на базі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області, з 01 липня 2014 року у відрядженні у місті Києві залучено мінімальну кількість працівників Управління для виконання функцій Управління, при цьому, працівникам Управління, які не були залучені у відрядження до м. Києва, у тому числі позивачу, здійснювалась оплата відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України.
6. Згідно із постановою Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року № 736 "Про окремі питання оплати праці працівників управлінь Національного банку України в Донецькій і Луганській областях та внесення змін до їх граничної чисельності", у зв`язку з нестабільною ситуацією, що склалася в м. Луганську і спричинила через загрозу життю та здоров`ю працівників неможливість виконувати Управлінням Національного банку України в Луганській області своїх функцій, призупинено з 01 грудня 2014 року виконання Управліннями Національного банку України в Донецькій та Луганській області частини своїх функцій та прийнято рішення про скорочення чисельності працівників Управління Національного банку України в Луганській області на 242 одиниці та затверджено граничну чисельність у кількості 11 одиниць.
7. На виконання цієї постанови виконуючим обов`язки начальника Управління НБУ в Луганській області видано наказ від 26 листопада 2014 року № 234 - к "Про скорочення чисельності працівників Управління Національного банку України в Луганській області", яким скорочено чисельність працівників Управління Національного банку України в Луганській області на 242 одиниці.
8. Пунктом 2 зазначеного наказу визначено обов`язок ознайомити працівників Управління з наказом про скорочення та попередити про наступне вивільнення до 26 грудня 2014 року за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку із скороченням чисельності працівників (будь-яким можливим засобом зв`язку, зокрема, письмово під розписку особисто, поштовим, телефонним, факсимільним, електронною поштою).
9. Наказом НБУ від 26 лютого 2015 року № 1213-к ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника начальника відділу готівкового обігу і касових операцій Управління НБУ в Луганській області у зв`язку із скороченням штату та чисельності працівників і встановлено виплатити: компенсацію за 21 календарний день невикористаної щорічної відпустки та вихідну допомогу в розмірі середнього заробітку згідно з вимогами статті 44 КЗпП України.
10. Виплата заробітної плати в період з 01 грудня 2014 року по 26 лютого 2015 року позивачу не здійснювалася.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
11. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
12. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач у період з 01 грудня 2014 року по 26 лютого 2015 року правомірно не здійснював позивачу нарахування та виплату заробітної плати, оскільки вона не залучалася до роботи. Крім того, у день звільнення позивача відповідач здійснив нарахування належних їй на момент звільнення виплат, а саме: компенсації за невикористану щорічну відпустку та вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку відповідно до вимог статті 44 КЗпП України.
ІV. Касаційне оскарження
13. 24 травня 2018 року, не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
14. Порушення норм матеріального права позивачем доводиться у зв`язку з тим, що судами попередніх інстанцій не застосовано частини третьої статті 32, статтю 103 КЗпП України в частині недотримання роботодавцем термінів повідомлення працівника про зміни систем і розмірів оплати праці у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, уведення нових або зміни наявних умов оплати праці у бік погіршення, пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України в частині оплати праці працівника під час розірвання трудового договору за ініціативою власника з цих підстав. До того ж судами першої та апеляційної інстанцій не застосовано положення статей 116, 117 КЗпП України.
15. Судами першої та апеляційної інстанцій, за доводами позивача, не застосовано гарантії, надані працівнику статтями 12, 21, 22 Закону України "Про оплату праці", висновки Конституційного Суду України, викладені у рішеннях від 15 жовтня 2013 року № 8-рп (стосовно державних гарантій щодо оплати часу простою, який мав місце не з вини працівника), від 15 жовтня 2013 року № 9-рп (стосовно компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати) тощо.
16. Крім того, суд апеляційної інстанції безпідставно не задовольнив її клопотання про проведення апеляційного розгляду в режимі відеоконференції.
17. Відповідачем надано відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначає, що доводи касаційної скарги зводяться в цілому до незгоди з оцінкою, наданою судами встановленим обставинам справи, при цьому право на звернення до суду не є абсолютним.
18. У відповіді на відзив позивач зазначає, що відзив узагалі не відповідає змісту касаційної скарги та вимогам, які висуваються до його оформлення.
19. 29 травня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Закарпатського кружного адміністративного суду справу № 807/1525/16 (суддя-доповідач Білоус О. В.).
20. 18 червня 2018 року справа № 807/1525/16 надійшла до Верховного Суду.
21. 06 червня 2019 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - № 645/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О. В., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.