ПОСТАНОВА
Іменем України
14 листопада 2019 року
Київ
справа №816/4671/15
адміністративне провадження №К/9901/13154/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2016 (суддя -Молодецький Р.І.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 (головуючий суддя - Чалий І.С., судді: П`янова Я.В., Зеленський В.В.)
у справі № 816/4671/15
за позовом ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області
про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі - відповідач 1, УМВС України в Полтавській області), Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі - відповідач 2, Кременчуцький МВ УМВС в Полтавській області), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив суд визнати незаконним та скасувати наказ УМВС України в Полтавській області № 625 о/с від 06.11.2015 в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ та поновити позивача на посаді дільничного інспектора міліції Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, про протиправність його звільнення з органів внутрішніх справ на підставі пунктів 10 та 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) та пп. "г" п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення № 114).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 відмовлено у задоволені позовних вимог.
Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зазначили що, оскільки позивач протягом визначеного Закону № 580-VIII тримісячного строку від дня опублікування цього Закону, що є попередженням про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів, не прийнятий на службу в поліцію, належних доказів, які підтверджують виявлення позивачем бажання проходити службу в поліції та подачі відповідного рапорту, суду не надано, то оскаржуваний наказ про звільнення позивача з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення, як це передбачено пунктами 8-11 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII, прийнятий правомірно, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
26.04.2016 року позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, яка 31 січня 2018 року була передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
У касаційній скарзі позивач не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
Касаційна скарга вмотивована, зокрема, тим, що сукупністю умов, з якими вищезазначені норми Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII та Положення № 114 пов`язують можливість звільнення працівника міліції зі служби через скорочення штатів є: відмова працівника міліції від проходження служби в поліції; неприйняття на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення; відсутність можливості подальшого використання працівника міліції на службі. Відтак, відсутні підстави для звільнення позивача зі служби в міліції. Також вказує, що відповідачем ні під час попередження про звільнення, ні протягом двох місяців з дня такого попередження не було запропоновано жодної вакантної посади. Окрім того, зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач відмовився від проходження служби в поліції. Також зазначає, що виявив бажання продовжувати службу в лавах поліції, шляхом подачі відповідного рапорту в.о. начальника сектору дільничих інспекторів Кременчуцький МВ УМВС в Полтавській області, що підтверджується показаннями свідків, допитаних в судовому засіданні. Окрім того наголошує, що оскільки ліквідація територіальних органів міліції відбулася з одночасним створенням територіальних органів поліції з наділенням останніх повноваженнями ліквідованих установ, то саме на роботодавця покладений обов`язок щодо працевлаштування робітника у новоствореній установі.
Відповідачами заперечень на касаційну скаргу не надано, що не перешкоджає її розгляду по суті.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 2004 року.
Наказом УМВС в Полтавській області № 625 о/с від 06 листопада 2015 року "По особовому складу" згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону № 580 позивача звільнено з органів внутрішніх справ з 06.11.2015 у запас Збройних Сил України за пунктом 64 "г" Положення № 114 (через скорочення штатів).
Допитаний у якості свідка 22.01.2016 ОСОБА_2, зазначив, що ОСОБА_1 дійсно виявляв бажання продовжувати службу в органах внутрішніх справ, також повідомив, що ОСОБА_1 у присутності ОСОБА_2 та в.о. начальника сектору дільничних інспекторів міліції Кременчуцького МВ УМВС в Полтавській області ОСОБА_4 писав заяву (рапорт) на проходження служби в поліції, зауважив, що вказану заяву (рапорт) ОСОБА_1 подавав особисто в.о. начальника сектору дільничних інспекторів міліції Кременчуцького МВ ОСОБА_4. Проте, свідок ОСОБА_2 не зміг пояснити чи був вказаний рапорт зареєстрований та розглянутий Кременчуцьким МВ.
Допитаний у якості свідка 16.02.2016 ОСОБА_4 пояснив суду, що бачив ОСОБА_1 під час написання працівниками рапортів, але чи писав та здавав такий рапорт ОСОБА_1 свідок зазначив, що не пам`ятає, оскільки рапорти складали на стіл, і чи був там рапорт ОСОБА_1 ОСОБА_4 не знає.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 6 статті 43 Конституції України: Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Пункт 1 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII: Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім:
1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування;
2) частини сьомої статті 15 та частини п`ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.
Пункт 8 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII: З дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Пункт 9 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII: Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Пункт 10 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII:Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Пункт 4 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII:До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Підпункт "г" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114: Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.