ПОСТАНОВА
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа №333/3230/17
адміністративне провадження №К/9901/23996/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017р. (судді - Юрко І.В., Гімон М.М., Чумак С.Ю.) у справі за її позовом до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
-визнати неправомірними дії Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з дня звільнення у відставку;
- зобов`язати здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, а саме з 21.09.2016 року.
В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що відповідач безпідставно відмовив їй у проведенні перерахунку грошового утримання зарахуванням допомоги на оздоровлення з моменту звернення, оскільки вважає, що допомога на оздоровлення є складовою системи оплати праці судді, входить до структури останньої і при виході у відставку має враховуватись в заробітну плату для обчислення грошового утримання.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01.08.2017р. позов задоволено.
Визнано протиправними дії Шевченківського об`єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 21.09.2016 р.
Зобов`язано Шевченківське об`єднане управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, а саме з 21.09.2016 року.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017р. постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01.08.2017р. скасовано та ухвалено нову, якою у задоволенні позову відмовлено.
З рішенням суду апеляційної інстанції не погодилась позивач, звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обгрунтування касаційної скарги посилається на те, що відповідно до положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов`язкове державне страхування, враховуються в заробіток (дохід) особи застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Враховуючи, що матеріальна допомога на оздоровлення є складовою системи оплати праці судді відповідно до ст. 134 Закону №2453-VІ, з неї сплачується збір на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, вона має входити і до складу щомісячного довічного грошового утримання судді.
Заперечуючи проти касаційної скарги відповідач просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В ході розгляду справи судами встановлено, що наказом від 20.09.2016р. №78-к позивача виключено із складу суддів апеляційного суду Запорізької області у зв`язку з поданням заяви у відставку.
Позивач перебуває на обліку у відповідача, і з 21.09.2016р. їй призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з розрахунку 86% суддівської винагороди відповідно до ст. 141 Закону №2453-VI, з урахуванням Рішення Конституційного суду України від 08.06.2016р. у справі №4-рп/2016.
В квітні 2017р. позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахунок призначеного довічного грошового утримання з урахуванням сум матеріальної допомоги, на підставі довідок апеляційного суду Запорізької області №07-50/135 та №07-50/32 від 25.04.2017р. про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Листом від 17.05.2017р. №60/Ж-1 відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав такого перерахунку.
Не погодившись з таким рішенням пенсійного органу, позивач оскаржила його до суду.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення, яка виплачувалася позивачу і з якої сплачено страхові внески, відноситься до складу грошового утримання судді і має враховуватись при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач правомірно відмовив позивачу в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням допомоги на оздоровлення, оскільки матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди.
Апеляційний суд виходив з того, що порядок обчислення довічного грошового утримання не регулюється Законами України "Про пенсійне забезпечення" та "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", а чітко визначається Законом України "Про судоустрій і статус суддів", який є спеціальним і не пов`язує розмір складових суддівської винагороди, що враховуються при обчисленні щомісячного грошового утримання судді із сплатою страхових внесків.
Крім того суд визнав безпідставним посилання позивача на висновки Верховного Суду України викладені в постановах від 20.02.2012р., 14.05.2013р., 18.05.2013р., 06.11.2013р., 04.03.2014р., 08.07.2015р. (справи №№21-430а11, 21-125а13, 21-97а13, 21-350а13 тощо), оскільки обставини у зазначених справах стосувались перерахунку пенсій державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону України від 16.12.1993р. №3723-XII "Про державну службу", разом з тим визначення та склад суддівської винагороди врегульований спеціальними законами та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.