ПОСТАНОВА
Іменем України
14 листопада 2019 року
Київ
справа №815/5447/15
адміністративне провадження №К/9901/14933/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тирас" на постанову Одеського окружного адміністративного суду в складі головуючого судді Харченко Ю.В. від 20.11.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів: Домусчі С.Д.. Кравець О.О. від 27.01.2016 у справі №815/5447/15 за позовом Державної фінансової інспекції в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тирас", третя особа - Новобілярська селищна рада Комінтернівського району Одеської області про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
В серпні 2015 року Державна фінансова інспекція в Одеській області (далі - позивач, Держфінінспекція) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тирас" (далі - відповідач, Товариство), третя особа - Новобілярська селищна рада Комінтернівського району Одеської області про стягнення заборгованості в розмірі 25009, 20 гривень.
В обгрунтування позовних вимог Держфінінспекція посилалася на виявлення під час планової ревізії селищного бюджету, фінансово-господарської діяльності Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області завищення вартості виконаних робіт з капітального ремонту доріг та тротуарів на загальну суму 25009,20гривень, що призвело до незаконного перерахування вказаних коштів підрядній організації й завдало збитків селищному бюджету на відповідну суму.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016, позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тирас" на користь Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області заборгованість у загальному розмірі 25009, 20 гривень.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з доведеності позивачем належними та допустимими доказами завищення вартості виконаних робіт з капітального ремонту доріг та тротуарів на територитрії Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, чим останній завдано збитків, та наявності права позивача на звернення до суду з відповідним позовом в інтересах підконтрольної установи.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями суддів попередніх інстанцій, Товариство подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Обгрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається на безпідставність доводів позивача про завдання ним збитків Новобілярській селищній раді Комінтернівського району Одеської області, оскільки факт повного та якісного виконання робіт було підтверджено замовником при проведенні фактичних обмірів, вартість виконаних робіт та кошторисна вартість, встановлена в договорі, є тотожними та відповідає розрахунку, а відступлення по деяким позиціям локального кошторису сталися з незалежних від підрядника причин. Крім того, зазначає, що за результатами зустрічної звірки, проведеної Держфінінспекцією в Товаристві, порушень щодо підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків з Новобілярською селищною радою Комінтернівського району Одеської області, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2011 по 31.12.2014 не виявлено.
Позивач та третя особа правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористалися.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з наступного.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.06.2012р. між Новобілярською селищною радою Комінтернівського району Одеської області (Замовник) та ТОВ "Тирас" (Підрядник) був укладений договір №20 про виконання робіт, відповідно до пп.1.1-1.3, 3.1 якого Підрядник зобов`язується у 2012 році виконати Замовнику роботи (капітальний ремонт доріг та тротуарів на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області вулиці Одеської в смт.Нові Біляри Комінтернівського району Одеської області), а Замовник - прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього Договору; обсяги виконання робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків; ціна Договору становить 996508гривень, у тому числі ПДВ 20% - 166084,67гривень.
На виконання умов вказаного договору сторонами було підписано договірну ціну, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, дефектний акт, акт вибіркового контрольного обміру, локальний кошторис, акт приймання виконаних будівельних робіт.
В період з 15.01.2015 по 20.02.2015 позивачем проведена планова ревізія селищного бюджету, фінансово-господарської діяльності Новобілярської селищної ради Комінтернівського району за період з 01.08.2011року по 31.12.2014року.
За наслідками ревізії складено акт №810-16/02 від 27.02.2015 в якому, серед іншого, встановлено, що Новобілярською селищною радою Комінтернівського району в порушення вимог п.3.3.3.9 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д. 1.1-1-2000), затверджених Наказом Держбуду України від 27.08.2000р. №174, ст.321 Господарського кодексу України, та п.24 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. №668, завищено вартість виконаних робіт з капітального ремонту доріг на загальну суму 25009,20гривень, що призвело до незаконного перерахування селищною радою вказаних коштів підрядній організації - Товариству з обмеженою відповідальністю "Тирас", чим завдано збитків останній на відповідну суму.
16.03.2015 Держфініспекція надіслала Новобілярській селищній раді Комінтернівського району Одеської області лист №810-28/764 щодо усунення порушень законодавства, зокрема, стягнення з підрядної організації ТОВ "Тирас" збитків в сумі 25009,20 гривень, завданих внаслідок завищення вартості виконаних робіт з капітального ремонту.
Оскільки у встановлені контролюючим органом строки вищевказана вимога виконана не була, Державна фінансова інспекція в Одеській області звернулась до суду з даним позовом.
В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд дійшов висновку про таке.
Пунктами 1 і 7 частини першої статті 3 КАС (далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду із цим позовом) визначено, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; а суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною першою та пунктом 5 частини другої статті 17 КАС передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також на публічно-правові спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4, 19 КАС у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкт владних повноважень, як позивач, має відповідати основним умовам, а саме: має бути наділений повноваженнями для звернення до суду, а підстави для звернення мають бути визначені виключно законом із вказівкою на предмет звернення.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначають Закон України від 26 січня 1993 року № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон № 2939-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Положення про Державну фінансову інспекцію України, затверджене Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення).
Відповідно до статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція) відповідно до пункту 1 Положення є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об`єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (пункт 7 Положення).
Згідно з частинами першою та другою статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.