ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 914/2413/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Мамалуй О. О., Студенець В. І.,
за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду Львівської області
у складі судді Запотічняк О. Д.
від 08.05.2019
та постанову Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Галушко Н. А., Желіка М. Б., Орищин Г. В.
від 19.09.2019
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця"
до Державного підприємства "Старосамбірське лісомисливське господарство",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Метрудтранс", 2) Закарпатська митниця ДФС,
про стягнення 1 368 779, 56 грн
за участю представників:
позивача: Гачак І. О.
відповідача: Симканич В. В.
третьої особи-1: Попов В. О.
третьої особи-2: не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У грудні 2018 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства "Старосамбірське лісомисливське господарство" про стягнення 1 368 779,56 грн платежів, нарахованих за час затримки вагонів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як власник та відправник вантажу в міжнародному перевезенні (відправлення № 545780), що переміщувався через митний кордон України у вагоні № 96393145 та був предметом митного огляду, відповідно до статей 22, 28, 31, 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, учасницею якої є Україна, та статті 218 Митного кодексу України має сплатити залізниці понесені нею додаткові витрати, пов`язані із перевезенням та затриманням вагону внаслідок проведення митними органами митного огляду вантажу.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
23.07.2015 між Державним підприємством "Старосамбірське лісомисливське господарство" як Продавцем та Фірмою "Multikemia Kereskedelmi Kft." як Покупцем був укладений контракт № 2307/2015/UA, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купляє лісоматеріали необроблені, а саме: дрова паливні.
Разом з цим 27.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метрудтранс" (Виконавець) та Державним підприємством "Старосамбірське лісомисливське господарство" (Клієнт) був укладений договір про надання послуг з організації перевезень вантажів № МРТ-17, за умовами якого Виконавець зобов`язався за плату і за рахунок Клієнта виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з організацією внутрішньодержавних та експортно-імпортних перевезень вантажів.
За змістом підпунктів 2.2.8., 2.2.9. пункту 2.2. та підпункту 2.4.3. пункту 24 зазначеного договору про надання послуг з організації перевезень вантажів до обов`язків Клієнта належить здійснення навантаження вагонів та забезпечення належного оформлення перевізних документів із зазначенням коду платника, наданого Клієнту Виконавцем. Натомість до обов`язків Виконавця належить організація забезпечення Клієнта вагонами під навантаження.
Впродовж травня 2016 року Виконавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Метрудтранс" надав Клієнту - Державному підприємству "Старосамбірське лісомисливське господарство" транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 170 274,52 грн з ПДВ організував подання під завантаження 12 (дванадцяти) вагонів, зокрема і вагон № 96393145, про що сторони підписали між собою акт надання послуг № 616 від 31.05.2016 з додатком (т. 1, а.с. 90-91).
16.05.2016 Державне підприємство "Старосамбірське лісомисливське господарство" на виконання умов контракту № 2307/2015/UA від 23.07.2015 здійснило навантаження та відправлення зі станції Старий Самбор Львівської залізниці (Україна) до станції Tuzser (Угорщина), отримувач - Фірма "Multikemia Kereskedelmi Kft.", вантаж - деревину паливну у вагоні № 96393145. На перевезення вантажу була оформлена накладна ЦИМ/СМГС за № відправки 545780 (вагон ПВ 96393145) (пункти 19, 69 накладної). Згідно з пунктом 29 накладної місцем перевідправки є станція Батьово.
18.05.2016 вагон № 96393145 із вантажем прибув на станцію Батьово та згідно з актом загальної форми від 18.05.2016 № 10940 був затриманий на підставі усного розпорядження начальника митного поста.
Під час здійснення працівниками Закарпатської митниці ДФС митного оформлення вантажу, що перевозився у вагоні № 96393145, залізниця на виконання заявок та листів митного органу здійснила переміщення вагону з вантажем зі станції Батьово на станцію Чоп для митного догляду. Також залізниця здійснила зважування вантажу, що переміщувався в цьому вагоні, та вивантаження/завантаження вантажу у вагон.
За результатами огляду вантажу у вагоні № 96393145 інспектори митниці склали акти про проведення огляду (переогляду) товарів № 305010505/2016/ЗМК-09029 від 09.06.2016 та № 305010002/16/00052 від 20.08.2016.
По факту затримки вагону № 96393145 з метою проведення митного огляду вантажу, що перевозився в цьому вагону, працівники залізниці склали акти загальної форми ГУ-23, а саме: № 10940 від 18.05.2016, № 673 від 14.06.2016, № 581 від 18.08.2016, № 4639 від 18.08.2016, № 187 від 19.08.2016, № 204 від 01.09.2016, № 4924 від 30.08.2018.
23.10.2018 на виконання листа Державного підприємства "Старосамбірське лісомисливське господарство" № 394 від 22.10.2018 вагон № 96393145 з вантажем був переадресований на станцію Старий Самбір, про що був складений акт загальної форми ГУ-23 № 4934 від 23.10.2018.
Загалом вагон № 96393145 з вантажем простояв на станціях Львівської залізниці протягом періоду з 18.05.2016 до 23.10.2018.
На підставі зазначених актів загальної форми Регіональна філія "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" здійснила нарахування належних до сплати платежів за затримку вагонів за ставками Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, із застосуванням коригувального коефіцієнта 2,302, та 2,647.
Нараховані залізницею додаткові платежі в сумі 1 368 779,56 грн складаються з:
- плати за користування вагоном у сумі 830 369,00 грн,
- плати за маневрову роботу в сумі 4142,30 грн,
- плати за зберігання вантажу в сумі 301 836,70 грн,
- плати за зважування вантажу в сумі 173,10 грн,
- плати за участь представника залізниці при зважуванні в сумі 152,40 грн,
- плати за телеграфне повідомлення в сумі 244,00 грн,
- плати за навантажувально-розвантажувальні роботи в сумі 1 880,47 грн,
- плати за перевезення вантажу 1010,00 грн.
У листопаді 2018 року Регіональна філія "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулася до Державного підприємства "Старосамбірське лісомисливське господарство" з претензією № НЮ-2602, в якій запропонувала сплатити у добровільному порядку суми нарахованих залізницею додаткових платежів у сумі 1 368 779,56 грн.
Однак, Державне підприємство "Старосамбірське лісомисливське господарство" не сплатило нараховані залізницею додаткові платежі за затримку вагонів у зазначеній сумі, що і стало підставою для звернення Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства "Старосамбірське лісомисливське господарство" про їх стягнення.
3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.
Господарський суд Львівської області ухвалою від 28.02.2019 залучив до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Метрудтранс" та Закарпатську митницю ДФС.
Господарський суд Львівської області рішенням від 08.05.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019, відмовив у задоволенні позовних вимог.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що у спірних правовідносинах відповідач у справі - Державне підприємство "Старосамбірське лісомисливське господарство" не є відповідальною особою за сплату додатково нарахованих залізницею платежів, оскільки відповідно до параграфу 2 статті 31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення нараховані залізницею та заявлені до стягнення у цій справі додаткові платежі за затримку вагонів у спірному перевезенні за накладною ЦИМ/СМГС № 545780 повинні стягуватися не з вантажовідправника, а з платника, вказаного вантажовідправником в накладній ЦИМ/СМГС, а саме: з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метрудтранс", який відповідно до укладеного з відповідачем договору про надання послуг з організації перевезень вантажів зобов`язався здійснити спірне перевезення вантажу.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі (з урахуванням заяви № НЮ-2108 від 04.10.2019 про виправлення описки в тексті касаційної скарги) позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 08.05.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування господарськими судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. За твердженням скаржника суди попередніх інстанції:
- порушили статтю 236 Господарського процесуального кодексу України та частину 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", оскільки при вирішення спору у цій справі не врахували висновки Верховного Суду в аналогічних правовідносинах щодо застосування статей Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, статей 218, 338 Митного кодексу України, статей 119, 121 Статуту залізниць України, пунктів 2, 3, 8, 10 - 13, 15, 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, пунктів 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, відповідно до яких обов`язок з оплати нарахованих та заявлених до стягнення у цій справі залізницею додаткових платежів за затримку вагонів, що виникла внаслідок здійснення митного контролю вантажу, покладений на вантажовідправника, яким у спірних правовідносинах є саме відповідач;
- не застосували до спірних правовідносин положення підпункту 26.6. пункту 26 Додатка І до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення та пункту 10 параграфа 2 статті 39 цієї Угоди, згідно з якими залізниця звільняється від відповідальності, якщо вантаж вибуває із володіння перевізника під час перевезення, внаслідок перевірки, затримання, конфіскації вантажу державними органами з підстав, які не залежать від перевізника;
- залишили поза увагою обставини того, що підставою виникнення зобов`язань між сторонами у справі є договір на перевезення вантажу, оформлений залізничною накладною ЦИМ/СМГС № 545780;
- не врахували, що спір у цій справі стосується стягнення нарахованих залізницею платежів за час затримки вагонів через здійснення митних формальностей, а договір транспортного експедирування не був підставою цього позову;
- порушили статті 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, оскільки залишили без розгляду клопотання позивача № НЮ-106 від 23.01.2019 про залишення відзиву відповідача без розгляду.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій в повному обсязі дослідили матеріали справи, ухвалили правильні по суті спору рішення відповідно до норм чинного законодавства, а доводи скаржника в касаційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими та не спростовують правильні висновки судів.
Треті особи у визначений Верховним Судом строк відзиви на касаційну скаргу не надали.
Позиція Верховного Суду
7. Оцінка висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанцій.
Касаційний господарський суд, здійснивши розгляд касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій та повноту їх встановлення, з`ясувавши правову природу спірних правовідносин, дослідивши правові норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, правильність застосування судами норм матеріального та дотримання норм процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Предметом спору у цій справі є вимоги позивача - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" як перевізника до Державного підприємства "Старосамбірське лісомисливське господарство" як вантажовідправника про стягнення 1 368 779,56 грн платежів, нарахованих у зв`язку із затримкою вагонів під час здійснення митного контролю вантажу за додатково надані залізницею послуги.
Отже, спірні правовідносини, що виникли між сторонами у цій справі, за своєю правовою природою є правовідносинами з надання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу залізничним транспортом.
Згідно зі статтею 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють, зокрема вантажний залізничний транспорт. Допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України (частина 1 статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт").
Обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначені Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, (далі по тексту - Статут, Статут залізниць). Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Згідно з пунктом 4 Статуту перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.
Відповідно до частини 1 статті 10 Цивільного кодексу України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України.