ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2019 року
м. Київ
cправа № 909/953/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Міщенко І.С., Кушнір І.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників
позивача: не з`явились,
відповідача-1: Лисенко В.О. (довіреність № 14-202 від 17.05.2019),
відповідача-2: Васійчук Л.Ф. (довіреність № 1-863 від 29.05.2019),
відповідача-3: не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.07.2019
та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.2019
та додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2019
у справі № 909/953/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія"
до:
1) Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України";
2) Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ";
3) Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз",
про визнання права позивача на використання (споживання) природного газу для виробництва теплової енергії у обсягах, встановлених договорами, які укладені із Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" щодо кожного місяця такого споживання; визнання протиправною відмови Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у видачі номінацій позивачу на використання (споживання) природного газу для виробництва теплової енергії у обсягах, встановлених відповідними договорами; визнання протиправною відмови Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у підписанні актів приймання-передачі природного газу для виробництва теплової енергії позивача за жовтень 2016 року та березень 2017 року, відповідно до умов укладених договорів; визнання правомірним (санкціонованим) відбір (використання, споживання) природного газу позивачем у жовтні 2016 року та березні 2017 року для виробництва теплової енергії на підставі укладених договорів; визнання протиправними дій Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" щодо включення обсягів природного газу використаного позивачем у жовтні 2016 року та березні 2017 року для виробництва теплової енергії, в межах укладених між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" договорів, до складу негативних місячних небалансів, які виникли в жовтні 2016 року та березні 2017 року; визнання протиправними дій Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" щодо направлення позивачу повідомлень про припинення газопостачання у жовтні 2016 року та березні 2017 року,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" (далі - ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія") звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України"), Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (далі - АТ "УКРТРАНСГАЗ") та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (далі - АТ "Івано-Франківськгаз") про: визнання права позивача на використання (споживання) природного газу для виробництва теплової енергії у обсягах, встановлених договорами, які укладені із ПАТ "НАК "Нафтогаз України" щодо кожного місяця такого споживання; визнання протиправною відмови ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у видачі номінацій позивачу на використання (споживання) природного газу для виробництва теплової енергії у обсягах, встановлених відповідними договорами; визнання протиправною відмови ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у підписанні актів приймання-передачі природного газу для виробництва теплової енергії позивача за жовтень 2016 року та березень 2017 року, відповідно до умов укладених договорів; визнання правомірним (санкціонованим) відбір (використання, споживання) природного газу позивачем у жовтні 2016 року та березні 2017 року для виробництва теплової енергії на підставі укладених договорів; визнання протиправними дій АТ "УКРТРАНСГАЗ" щодо включення обсягів природного газу використаного позивачем у жовтні 2016 року та березні 2017 року для виробництва теплової енергії, в межах укладених між позивачем та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" договорів, до складу негативних місячних небалансів, які виникли в жовтні 2016 року та березні 2017 року; визнання протиправними дій АТ "Івано-Франківськгаз" щодо направлення позивачу повідомлень про припинення газопостачання у жовтні 2016 року та березні 2017 року.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.2019 (суддя Малєєва О.В.), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.07.2019 (колегія суддів у складі: Зварич О.В. - головуючий, Дубник О.П., Скрипчук О.С.) позов задоволено частково. Визнано право позивача на використання (споживання) природного газу для виробництва теплової енергії у обсягах, встановлених у п. 2.1 договору від 27.10.2016 №5254/1617-БО-15, п. 2.1 договору від 10.10.2016 №5172/1617-ТЕ-15, які укладені із НАК "Нафтогаз України", щодо споживання газу в жовтні 2016 року та березні 2017 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2019 стягнуто з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на користь ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" 14 262 грн. судових витрат, з яких 1762 грн. судового збору та 12 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Судами обох інстанцій встановлено, що на підставі ліцензій: з виробництва теплової енергії (номер і дата прийняття рішення № 235 від 22.06.2012 (переоформлено рішенням № 2251 від 01.09.2015); з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) мережами (номер і дата прийняття рішення № 235 від 22.06.2012 (переоформлено рішенням від 01.09.2015 № 2251) та з постачання теплової енергії (номер і дата прийняття рішення № 235 від 22.06.2012 (переоформлено рішенням від 01.09.2015 №2251) позивач провадить господарську діяльність у сфері теплопостачання на базі газової котельні, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Індустріальна, 34, яка обладнана газовими котлами: - ПТВМ-ЗОМ-4, станційний № 4, заводський № 1887, реєстраційний № 1662 (витяг з технічного паспорта і режимна карта роботи котла; - ПТВМ-ЗОМ-4, станційний № 5, заводський № 2038, реєстраційний № 1661 (витяг з технічного паспорта і режимна карта роботи котла; - ПТВМ-ЗОМ-4, станційний № 6, заводський № 2522, реєстраційний № і 1664 (витяг з технічного паспорта і режимна карта роботи котла; - ПТВМ-ЗОМ-4, станційний № 7, заводський № 2533, реєстраційний № 1665 (витяг з технічного паспорта і режимна карта роботи котла.
Відповідно до режимних карт роботи, зазначені котли можуть використовувати як паливо виключно природний газ. В опалювальний сезон позивач технологічно позбавлений можливості виробляти теплову енергію з інших (альтернативних) джерел енергії, окрім як із природного газу. Обсяг споживання природного газу котельнею не може бути понижений нижче технологічного мінімуму споживання.
Згідно з інформацією щодо кількості споживачів ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія", до мереж опалення котельні позивача підключено: 188 житлових будинків (7 403 квартири), 46 об`єктів соціальної інфраструктури (10 закладів охорони здоров`я, 8 шкіл, 8 дошкільних навчальних закладів, 5 інших навчальних закладів, 5 вищих навчальних закладів, 10 закладів культури), 116 інших закладів промислового та підприємницького призначення.
ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" включене до зведеного реєстру суб`єктів природних монополій АМК України.
Постачальником природного газу для виробництва теплової енергії позивачем протягом опалювального сезону 2016/2017 років був відповідач-1. Позивач (споживач) купував природний газ для виробництва теплової енергії у відповідача-1 на підставі договорів: №5254/1617-БО-15 від 27.10.2016 для постачання природного газу виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та № 5172/1617-ТЕ-15 від 10.10.2016 для постачання природного газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Пунктами 2.1 договорів постачання визначено планові обсяги постачання природного газу на опалювальний сезон 2016/2017 років. Зокрема, за договором постачання № 5254/1617-БО-15 плановий обсяг природного газу на жовтень 2016 року становить 445 тис.куб.метрів, на березень 2017 року - 1180 тис.куб.метрів; за договором постачання № 5172/1617-ТЕ-15 - на жовтень 2016 року - 1298 тис.куб.метрів, на березень 2017 року - 3003 тис.куб.метрів.
Розподіл (транспортування) природного газу за цим договором здійснює оператор газорозподільних мереж (газотранспортної системи), а саме - ПАТ "Івано-Франківськгаз", з яким споживач уклав відповідні договори (п. 2.6 договорів).
Згідно з п. 3.2 договорів постачання споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання природного газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі неподання або несвоєчасного подання заявки споживачем постачальник може користуватися плановими обсягами, зазначеними у п. 2.1 укладених договорів, на відповідний місяць.
Обсяги постачання підтверджуються постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) в установленому законодавством порядку.
Постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи номінації повідомляє споживачу про розмір поданої номінації шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену споживачем у розділі 13 цього договору.
Пунктами 3.1 договорів сторони зокрема передбачили, що право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.
Відповідно до пунктів 3.4 договорів приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі.
За умовами пунктів 3.5, 3.6 договорів постачання споживач зобов`язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, Постачальнику: завірену копію акта про падання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у тому числі згідно з цим договором); - підписані та скріплені печаткою споживача два примірники акта приймання-передачі природногогазу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше десятого числа місяця, наступного за місцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого не підписання акта.
Пунктами 7.4 договорів сторони зокрема погодили, що постачальник зобов`язаний виконувати умови цього договору, забезпечувати постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договору.
Чинність договорів - з 01.10.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до повного здійснення (п. 12.1 договорів постачання).
В свою чергу,. між ПАТ "Укртрансгаз" (змінено назву на АТ "УКРТРАНСГАЗ") (Газотранспортне підприємство) та ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" (замовник) 01.10.2016 укладено договір № 1608000116 про транспортування природного газу магістральними трубопроводами, як з оператором газотранспортної системи.
Крім того, позивач 12.01.2016 уклав з відповідачем-3, як оператором газорозподільної системи, договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання №094212417 КАТ 016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).
В процесі забезпечення позивача природним газом задіяна магістральна газова мережа (послуга з транспортування природного газу, яка надається відповідачем-2) та розподільча газова мережа (послуга з розподілу природного газу, яка надається відповідачем-3).
На постачання природного газу в планових обсягах в жовтні 2016 року позивач подав відповідачу-1 заявку №07/2652 від 22.09.2016.
Супровідним листом від 31.10.2016 вих. №13/3207 позивач направив відповідачу-1 графік погашення заборгованості. Графік погашення заборгованості позивача за укладеними з відповідачем-1 договорами передбачає погашення заборгованості станом на 01.10.2016 на загальну суму 52 647 386, 75 грн. рівними щомісячними платежами з листопада 2016 року по грудень 2020 року.
Відповідач-1 листом №26-7864/1.8-16 від 14.11.2016 повідомив позивача про виділення йому номінацій щодо обсягів природного газу на жовтень та листопад поточного року з урахування подання ним графіку погашення заборгованості та забезпечення його виконання.
Разом з тим, листом № 26-8354/1.2.-16 від 22.11.2016 відповідач-1 повернув позивачу без підписання акти приймання-передачі природного газу за жовтень 2016 року з вказівкою на заборгованість позивача за спожитий у минулі періоди природний газ, низький рівень розрахунків за всіма укладеними договорами, який становить нижче 90 відсотків, відсутність у жовтні 2016 року графіку погашення заборгованості, а також відсутність підтвердження планового обсягу в номінації на жовтень 2016 року. В цьому листі відповідач-1 вказав на те, що він не здійснював постачання природного газу позивачу у вказаний період.
Позивач повторно направляв відповідачу-1 акти приймання-передачі природного газу за жовтень 2016 року та березень 2017 року, які АТ "НАК "Нафтогаз України" повернув без підписання.
Листом № 26-2069/1.2-17 від 01.03.2017 відповідач-1 повідомив позивача про те, що йому не виділяються номінації на березень 2017 року з огляду на невиконання вимог п.17 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758 (далі - Положення).
Отже, відповідач-1 не виділив позивачу номінації щодо обсягів природного газу на жовтень 2016 року та березень 2017 року, не здійснював йому постачання природного газу в ці періоди і, відповідно, не підписав акти приймання-передачі природного газу.
Як встановлено судами обох інстанцій, позивач визнає існування заборгованості перед відповідачем-1 станом на 30.09.2016 в розмірі 61 953 072, 25 грн. та станом на 26.02.2017 в розмірі 75 122 279, 71 грн.
Внаслідок відсутності номінацій у вказані періоди позивач здійснював відбір природного газу з газорозподільної системи відповідача-3 без підтверджених номінацій.
Відповідач-2 здійснив алокацію обсягів природного газу, відібраних відповідачем-3 з точки виходу з газотранспортної системи до точки входу до суміжної системи - газорозподільної системи, оператором якої є відповідач-3, і виявив обсяги негативних місячних небалансів, зокрема у жовтні 2016 року в обсязі 2757,033 тис.куб.м, в березні 2017 року - 2928,42 тис.куб.м.
Обсяги природного газу, відібрані позивачем у спірні періоди з газорозподільної системи відповідача-3, були відібрані з ресурсу відповідача- 2, внаслідок чого останній надав послуги балансування відповідачу-3 для врегулювання його негативних місячних небалансів.
На підтвердження надання послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами між позивачем та відповідачем-2 були підписані акти надання послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами: №10-16-1608000116 від 31.10.2016, згідно з яким загальний обсяг протранспортованого газу в жовтні 2016 року - 1669,220 тис.куб.м та № 03-17-1608000116, згідно з яким загальний обсяг протранспортованого газу в березні 2017 року - 1908,415 тис.куб.м. Вказані акти підписані без зауважень, заборгованість щодо розрахунків за надані послуги з транспортування природного газу за спірні періоди у позивача відсутня.
Відповідач-3 підписав із позивачем акти наданих послуг з розподілу природного газу, а саме акт ІФ000025876 від 31.10.2016 за жовтень 2016 року та акт № 1Ф 000012161 від 31.03.2017 за березень 2017 року. Заборгованість за послуги з розподілу природного газу за вказані періоди у позивача відсутня.
Внаслідок відсутності у позивача у жовтні 2016 року та березні 2017 року номінацій споживання природного газу відповідач-3 направляв йому повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання № 2 від 10.10.2016; № 2 від 28.10.2016; №3 від 15.03.2017; №4 від 20.03.2017; № 4 від 21.03.2017; № 5 від 27.03.2017.
Посилаючись на те, що: відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" позивач є захищеним споживачем і на нього поширюється дія Положення та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017 року"; відповідач-1 неправомірно відмовив у видачі номінації на постачання природного газу в жовтні 2016 року та в березні 2017; за умови відсутності номінацій відбір позивачем природного газу у вказані періоди визнано несанкціонованим, а обсяги використаного природного газу віднесені відповідачем-2 до складу негативних місячних небалансів та включені до складу послуги з балансування в рамках договірних відносин щодо транспортування природного газу між відповідачем-2 та відповідачем-3, а тому відповідач-3 має право на виставлення вимоги позивачу щодо компенсації вартості послуги з балансування по обсягах природного газу за жовтень 2016 року та березень 2017 року із застосуванням коефіцієнту 2; вказане вище стало підставою для направлення відповідачем-3 направляв позивачу повідомлення про припинення газопостачання у вказані періоди, - останній звернувся з даним позовом до суду.
Частково задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758 затверджено "Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)". В п.п. 4 п. 3 Положення вказано на обов`язок НАК "Нафтогаз України" постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 15-17 цього Положення. Крім того, Кабінетом Міністрів України було видано розпорядження від 05.10.2016 №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року". На підставі вказаного розпорядження, яке є обов`язковим до виконання, на НАК "Нафтогаз України" покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям ще на початку опалювального сезону. Отже, у відповідача-1 був обов`язок видати позивачу номінації в жовтні 2016 року та в березні 2017 року. Цей обов`язок обумовлений тим, що позивач уклав з відповідачем-1 відповідні договори про постачання природного газу і надав графік погашення заборгованості. Також відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України обов`язку відповідача-1 надати позивачу номінації в жовтні 2016 року та березні 2017 року кореспондується право позивача на використання (споживання) природного газу для виробництва теплової енергії у обсягах, встановлених у п. 2.1 договорів постачання щодо споживання природного газу в жовтні 2016 року та березні 2017 року. Оскільки позов подається на захист порушених прав, а права позивача були порушені в жовтні 2016 року та березні 2017 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо вказаних періодів підлягають задоволенню.
Разом з тим, місцевий господарський суд вказав, що такі способи захисту прав, як визнання протиправними відмови у видачі номінацій та у підписанні актів приймання-передачі, не передбачені законом або договором. Така вимога не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення. Також суд зазначив, що за умови відсутності номінацій у спірні періоди не може бути задоволена вимога про визнання правомірним (санкціонованим) відбору (використання, споживання) природного газу позивачем у жовтні 2016 року та березні 2017 року.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до відповідача-2 та відповідача-3 суд виходив з того, що вимоги до них є похідними від вимог до відповідача-1. При їх розгляді суд встановив, що відбір позивачем природного газу у жовтні 2016 року та березні 2017 року був несанкціонованим. А тому дії відповідача-2 відповідали вимогам п.п. 2 п. 7 гл. 3 розділу XIV Кодексу ГТС (у відповідній редакції), а відповідача-3 - вимогам п.п. 2 п. 1 гл. 7 розділу VІ Кодексу ГРМ (у відповідній редакції) і не призвели до порушення прав позивача. Строки надання відповідачем-2 послуг з балансування не впливають на правові підстави отримання позивачем природного газу у спірні періоди. Не визначають джерело постачання природного газу і акти наданих послуг з його транспортування.
Постановляючи додаткове рішення місцевий господарський суд зазначив, що у зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій НАК "Нафтогаз України", на нього слід покласти судові витрати в розмірі 14 262 грн., з яких 1 762 грн. судовий збір та 12 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись з постановою апеляційного, рішенням і додатковим рішенням місцевого господарських судів, відповідач-1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову та додаткове рішення скасувати, а рішення по суті спору - скасувати в частині задоволення позовних вимог, і прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В іншій частині рішення місцевого господарського суду заявник касаційної скарги просить залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на те, що:
- обов`язковою передумовою поставки природного газу споживачу є не тільки наявність укладеного з постачальником договору постачання природного газу, а й дотримання сторонами його умов. При цьому, факт укладання договору не свідчить про здійснення поставки природного газу;
- відсутність у споживача підтвердженого обсягу природного газу на відповідний розрахунковий період для потреб споживача, навіть за наявності укладеного договору поставки природного газу, виключає можливість здійснення як поставки газу такому споживачу, так і його розподіл оператором ГРМ;
- право позивача на придбання природного газу за укладеними з відповідачем-1 договорами постачання не є абсолютним та залежить, зокрема, від належного виконання Позивачем пункту 17 Положення. Разом з тим, у зв`язку з наявною заборгованістю споживача за спожитий у минулі періоди природний газ, низьким рівнем розрахунків, АТ "НАК "Нафтогаз України" не мало правових підстав підтверджувати споживачу планові обсяги природного газу на жовтень 2016 року та березень 2017 року та, відповідно, не здійснювало постачання природного газу позивачу у вказані період;
- оператор ГРМ, за відсутності правових підстав, в жовтні 2016 року та березні 2017 року здійснив розподіл позивачу природного газу, що не був власністю АТ "НАК "Нафтогаз України". Таким чином, в жовтні 2016 року та березні 2017 року позивач несанкціоновано відбирав природний газ з газотранспортної системи. При цьому, безпідставними є твердження позивача, що він має право закуповувати природний газ виключно у АТ "НАК "Нафтогаз України", оскільки діючим законодавством не обмежено право позивача в одному періоді мати декількох постачальників природного газу. Навпаки, законодавством закріплено принцип вільного вибору постачальника природного газу та вільної добросовісної конкуренції, а також укласти договір постачання природного газу з будь-яким постачальником;
- розпорядження Кабінету Міністрів України "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року" і Положення не встановлюють обов`язку постачальника природного газу подавати оператору газотранспортної системи номінації, щодо споживача та є частиною законодавчої бази і мають розглядатися в сукупності з іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини на ринку природного газу;
- єдиним первинним документом, який може підтвердити факт здійснення господарської операції отримання природного газу позивачем від відповідача-1 в жовтні 2016 року та березні 2017 року. може бути акт приймання-передачі природного газу, який має бути складений між позивачем та відповідачем-1. Разом з тим, такі акти між сторонами не складались;
- обраний позивачем спосіб захисту суперечить встановленим положенням ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб`єкта господарювання. Зазначена позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, яку судом апеляційної інстанції, всупереч приписам ст. 26 Господарського процесуального кодексу України, застосовано не було;
- місцевим господарським судом під час прийняття додаткового рішення не було взято до уваги, що у позові було заявлено шість вимог, і тільки одна була частково задоволена. При цьому, позивачем жодним чином не було доведено суду необхідності понесених позивачем витрат. Судами не було дотримано принципу розумності та співмірності під час прийняття рішення про стягнення заявлених до відшкодування витрат із врахуванням складності справи; виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); витраченого адвокатом часу на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягу наданих послуг та виконаних робіт; розміру заявлених вимог та кількості учасників судового процесу.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.10.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.11.2019 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 25.10.2019.