Ухвала
08 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 381/3359/17
Провадження № 14-699 цс 19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пророка В. В.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Яновської О. Г.
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Фастівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, про встановлення факту постійного проживання у визначеному місці
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Київської області від 08 лютого 2018 року та
ВСТАНОВИЛА:
1. У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання у визначеному місці, заінтересована особа - Фастівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - Фастівське об`єднане УПФУ Київської області).
2. Заява мотивована тим, що з листопада 1985 року він разом з родиною свого батька - ОСОБА_2 були зареєстровані по АДРЕСА_1, а фактично проживали по АДРЕСА_3 . Зазначав, що 28 листопада 1985 року він був поставлений на військовий облік у Фастівському військовому комісаріаті, а 27 січня 1986 року, згідно з рішенням виконавчого комітету Фастівської міської ради, його як мешканця м. Фастова було взято на квартирний облік на пільгову чергу. Вказував, що 24 жовтня 1986 року його було зараховано до очної аспірантури Обчислювального Центру Сибірського відділення АН СРСР у м. Красноярськ. За час перебування в аспірантурі до 20 листопада 1986 року він працював у м. Києві в Обчислювальному центрі Українського республіканського управління по гідрометеорології та контролю природного середовища. 07 лютого 1989 року він отримав квартиру по АДРЕСА_4 де з 24 березня 1989 року зареєстрований із своєю родиною. Зазначав, що 28 серпня 2017 року він звернувся до Фастівського об`єднаного УПФУ Київської області із заявою про призначення йому пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проте 08 вересня 2017 року він отримав відповідь, що станом на 01 січня 1993 року період його проживання в зоні посиленого радіологічного контролю у м. Фастові складає 03 роки 09 місяців 04 дні і право на пенсію у нього виникне лише у 60 років. Вважав, що Фастівське об`єднане УПФУ Київської області невірно визначило період його проживання в зоні посиленого радіологічного контролю.
3. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд встановити факт постійного проживання в зоні посиленого радіологічного контролю у м. Фастові Київської області, а саме у період з 28 листопада 1985 року по 23 березня 1989 року по АДРЕСА_3, а в період з 27 березня 1989 року по 01 січня 1993 року по АДРЕСА_4 .
4. Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2017 року задоволена заява ОСОБА_1, встановлено факт, що ОСОБА_1 у період з 28 листопада 1985 року по 23 березня 1989 року постійно проживав по АДРЕСА_3, а з 27 березня 1989 року по 01 січня 1993 року постійно проживав по АДРЕСА_4 .
5. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що заявник надав належні та допустимі докази, які підтверджують факт його постійного проживання у період з 28 листопада 1985 року по 23 березня 1989 року у АДРЕСА_3, та у період з 27 березня 1989 року по 01 січня 1993 року у АДРЕСА_4, на території зони посиленого радіоактивного контролю, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
6. Постановою Апеляційного суду Київської області від 08 лютого 2018 року скасовано рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2017 року та закрите провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання у визначеному місці на підставі частини першої статті 377, пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
7. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у судовому порядку не можуть розглядатися заяви щодо встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у тому числі встановлення факту постійного проживання у зоні посиленого радіологічного контролю. Між ОСОБА_1 як особою, яка проживала у зоні посиленого радіологічного контролю та Фастівським об`єднаним УПФУ Київської області як суб`єктом владних повноважень існує спір про право на отримання пенсії. Умови призначення та виплата якої провадяться відповідно до вимог Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закону України "Про пенсійне забезпечення" та у випадку незгоди із рішенням державного органу, зацікавлена особа може звернутися за захистом своїх прав до суду за правилами адміністративного судочинства.
8. У березні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
9. Касаційну скаргу, крім іншого, мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо закриття провадження у справі, оскільки ОСОБА_1 вважає, що має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв`язку з тим, що він проживав певний час на території зони посиленого радіоактивного контролю, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте не може підтвердити це первинними документами, саме тому звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення та у зв`язку із чим його заява має розглядатися судом цивільної юрисдикції у порядку окремого провадження.