1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


07 листопада 2019 року

м. Київ


справа № 520/10384/16-ц

провадження № 61-27895св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Атланта",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2017 року у складі судді Калініченко Л. В. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 18 липня 2017 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Журавльова О. Г., Кононенка Н. А.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про застосування наслідків нікчемності правочину.

Позов мотивований тим, що 24 серпня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Атланта" (далі - ТОВ "АН "Атланта"), ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір про намір укласти правочин № 39/23, відповідно до умов якого позивач та відповідач зобов`язалися у строк, передбачений пунктом 2.5 договору, укласти нотаріально посвідчений договір відчуження, за яким відповідач передаватиме позивачу у власність квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, не пізніше 25 вересня 2015 року.

Позивач за вказаним договором сплатив відповідачу передоплату (аванс) в розмірі 27 360,00 грн, що еквівалентно 1 200,00 дол. США за офіційним курсом на день укладання нотаріально посвідченого договору відчуження об`єкта.

Позивач зазначав, що 26 серпня 2015 року він повідомив відповідача про неможливість придбання об`єкта у власність та просив повернути суму авансу, однак ОСОБА_2 в добровільному порядку повернув 13 014,00 грн, що еквівалентно 600,00 дол. США за офіційним курсом Національного банку України на день повернення, про що позивач надав відповідачу розписку. Решту суми відповідач у добровільному порядку повернути відмовився.

Позивач зазначав, що аналізуючи зміст укладеного договору про намір укласти правочин від 24 серпня 2015 року № 39/23, вбачається, що вказаний договір за своєю правовою природою та змістом є попереднім договором, оскільки відповідно до пункту першого частини першої статті 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором, а сторонами було узгоджено в майбутньому укласти саме договір купівлі-продажу, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Тому укладений між сторонами вказаний договір є недійсним внаслідок нікчемності останнього, а тому відповідач повинен повернути позивачеві безпідставно отримані грошові кошти.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2017 року у позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що між сторонами було укладено договір про намір укласти правочин, позивач та відповідач зобов`язалися у строк, передбачений договором, укласти нотаріально посвідчений договір відчуження, позивач сплатив відповідачу передоплату (аванс) в розмірі 27360,00 грн, що еквівалентно 1 200,00 дол. США, а після відмови укладення договору відчуження відповідач повернув позивачу 600,00 дол. США. Матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами попереднього договору купівлі-продажу квартири, а містять докази укладення договору про намір, посвідчення якого нотаріально не вимагається, а тому позивач обрав неправильний спосіб захисту.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване, ухвалено відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою та просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що між сторонами було укладено попередній договір, який не був нотаріально посвідченим, а тому є нікчемним; відповідач повинен повернути частину суми авансу.

У листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли письмові пояснення на касаційну скаргу, у яких ТОВ "АН "Атланта" посилається на те, що позиція позивача про нікчемність договору не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що 24 серпня 2015 року між сторонами ТОВ "АН "Атланта", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про намір укласти правочин № 39/23, відповідно до умов якого позивач та відповідач зобов`язалися у строк, передбачений пунктом 2.5 договору, укласти нотаріально посвідчений договір відчуження, за яким відповідач передаватиме позивачу у власність квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, не пізніше 25 вересня 2015 року.

Позивач за вказаним договором сплатив відповідачу передоплату (аванс) у розмірі 27 360,00 грн, що еквівалентно 1 200,00 дол. США за офіційним курсом на день укладання нотаріально посвідченого договору відчуження об`єкта. Інші посилання позивача жодним доказом не підтверджені.

Відповідно до пункту 5.2 договору сторонами визначено, що цей договір не є попереднім договором у розумінні статті 635 ЦК України.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


................
Перейти до повного тексту