Постанова
Іменем України
07 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 524/8238/16-ц
провадження № 61-19057св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Кременчукгаз",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз" на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 березня 2017 року в складі судді Андрієць Д. Д. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 27 квітня 2017 року в складі колегії суддів: Мартєва С. Ю., Абрамова П. С., Лобова О. А.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз" (далі - ПАТ "Кременчукгаз") про зобов`язання здійснити перерахунок об`ємів газу.
Позовна заява мотивована тим, що йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Між ним та відповідачем укладено договір про надання послуг з газопостачання. Вважав, що оскільки він незабезпечений лічильником газу, тому до встановлення відповідного лічильника у своїй квартирі повинен сплачувати за газ, виходячи з норм споживання 4,4 куб. м у місяць на одну людину. Проте
ПАТ "Кременчукгаз", починаючи з серпня 2016 року, обрахував йому вартість наданих послуг, виходячи з норм споживання 9,8 куб. м у місяць на одну людину, що є незаконним.
З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок об`ємів природного газу за період з серпня 2016 року по листопад 2016 року включно у обсязі 4,4 куб. м на одного мешканця квартири.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 27 квітня 2017 року, позов задоволено.
Зобов`язано ПАТ "Кременчукгаз" здійснити перерахунок об`ємів природного газу у квартирі
АДРЕСА_1 , за період з серпня 2016 року по листопад 2016 року за нормою споживання 4,4 куб. м у місяць на одну людину.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідно до підпункту "а" пункту 1 частини першої статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується, зокрема: комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року. У разі не встановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2017 року ПАТ "Кременчукгаз" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у задоволенні позову відмовити.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що постачальником природного газу до квартири позивача є не відповідач, а товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-Постачання", яке не було залучено до участі у справі. Крім того заявник посилався на те, що у відповідності до норм Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" прийняття рішення щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку на ввідному газопроводі (спільному майні) багатоквартирного будинку повинно бути здійснено на підставі згоди всіх співвласників. Проте мешканцями багатоквартирного будинку, в якому проживає позивач такого дозволу не було надано, а тому юридичні наслідки прийняття ними такого рішення наступають для кожного без виключення співвласника, у тому числі й для позивача. Заявник вважав, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У серпні 2017 року ОСОБА_1 подав заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником квартири
АДРЕСА_1 та споживачем послуг із газопостачання, які надає відповідач
ПАТ "Кременчукгаз".
У зазначеній квартирі газ використовується лише для приготування їжі.
09 серпня 2016 року мешканцями будинку АДРЕСА_2 на адресу відповідача було направлено колективне звернення, у тому числі і за підписом ОСОБА_1, у якому останні висловлювали незгоду з встановленням загальнобудинкового лічильника обліку споживання природнього газу та вимагали встановлення індивідуальних лічильників у кожну квартиру.
З серпня по жовтень 2016 року працівники ПАТ "Кременчукгаз" намагалися встановити загальнобудинковий вузол обліку газу на будинок АДРЕСА_2, про що свідчать акти
ПАТ "Кременчукгаз" про порушення від 09 серпня 2016 року № 52-VІІІ/16П,
12 вересня 2016 року № 93-ІХ/Б-16, 10 жовтня 2016 року № 113-10/ХVІ-Б.
12 серпня 2016 року, 23 вересня 2016 року, 21 жовтня 2016 року комісія
ПАТ "Кременчукгаз" розглянула акти про порушення Кодексу газорозподільних систем і прийняла рішення "Про нарахування побутовим споживачам, будинки яких знаходяться за адресами, зокрема АДРЕСА_2, які відмовились від встановлення за рахунок оператора ГРМ (ПАТ "Кременчукгаз") лічильників газу та не мають індивідуальних лічильників газу, фактичного об`єму спожитого розподіленого природного газу за відповідний календарний місяць, а саме за серпень - жовтень 2016 року, за граничними об`ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до Кодексу газорозподільних систем".
У серпні, вересні, жовтні та листопаді 2016 року споживачу ОСОБА_1 нараховано на двох мешканців квартири по 9,8 куб. м на кожну людину, про що свідчать роздруківки автоматизованої системи комунальних платежів.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.