Постанова
Іменем України
07 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 372/3047/16-ц
провадження № 61-26539св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 березня 2017 року в складі судді Кравченка М. В. та ухвалу Апеляційного суду Київської області
від 22 червня 2017 року в складі колегії суддів: Коцюрби О. П., Сержанюка А. С., Мережко М. В.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") про визнання договорів недійсними.
Позовна заява мотивована тим, що 28 березня 2008 року між ПАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 62/П/29/2008-978, за яким, позивачу було видано кредит у розмірі 86 382,84 євро, строком до
27 березня 2023 року на придбання житла, відсоткова ставка - 13,59 %.
28 березня 2008 року ОСОБА_1 придбав квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 68,39 кв. м, за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу
Іванців В. П., що підтверджується договором, витягами.
На забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим Договором, можливих штрафних санкцій, позичальник (майновий поручитель) уклав з банком договір іпотеки нерухомого майна - вищевказаної квартири.
28 березня 2008 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В. П. внесено запис про реєстрацію іпотеки за реєстровим № 2507 та запис про накладення заборони відчуження на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 68,39 кв. м, за реєстровим № 2508.
ОСОБА_1 вказував, що всупереч вимогам Постанови Правління НБУ
від 10 травня 2007 року № 168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту" та статей 18-19 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідачем не було надано в письмовій формі інформації щодо умов кредитування та орієнтовну вартість кредиту, не вірно визначено суму кредиту, не зазначено порядку припинення та порядку його зміни, чим порушено вимоги чинного законодавства, через що позивач був позбавлений можливості оцінити властивості такої послуги та можливі негативні наслідки, що можуть настати внаслідок її отримання. Крім того оспорюваний договір містить незаконні умови, які прямо порушують законодавство про захист прав споживачів та створюють дуже несприятливі умови для позичальника, переконавши при цьому споживача, що договір складено правильно
Посилаючись на зазначене, позивач просив суд: визнати недійсним кредитний договір № 62/П/29/2008-978, укладений 28 березня 2008 року між
ВАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_1 ; визнати недійсним іпотечний договір, укладений 28 березня 2008 року між ВАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В. П.; скасувати запис про реєстрацію іпотеки за реєстровим
№ 2507 та запис про накладення заборони відчуження на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 68,39 кв. м, за реєстровим № 2508, які вчинені
28 березня 2008 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В. П.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 30 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області
від 22 червня 2017 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, при вирішенні спору про визнання кредитного договору недійсним, врахував вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, зокрема вимоги статті 203, 215, 1054 ЦК України, статті 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів". Судом також враховувалися вимоги статей 536, 638 ЦК України з приводу того, чи було досягнуто між сторонами кредитного договору згоди щодо усіх істотних умов договору. Інші позовні вимоги щодо оспорювання іпотечного договору та скасування записів про заборону відчуження іпотечного майна не містять самостійного обґрунтування у позовній заяві та є похідними від першої вимоги про визнання недійсним кредитного договору, тому вважав, що також не підлягають задоволенню з огляду на відмову у задоволенні основної вимоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а висновки не відповідають дійсним обставинам справи.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.