Постанова
Іменем України
07 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 761/27779/14-ц
провадження № 61-30015св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_5,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
третя особа за первісним та зустрічними позовами - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4, на рішення Подільського районного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року в складі судді Трегубенко Л. О. та рішення Апеляційного суду м. Києва від 11 липня 2017 року в складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Махлай Л. Д., Кравець В. А.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2014 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна.
На обґрунтування позову зазначала, що з 05 листопада 1997 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. За час спільного подружнього життя за спільні кошти ними було придбано майно, яке вони у добровільному порядку не можуть поділити.
З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог, ОСОБА_5, просила суд: визнати 2/3 частини квартири
АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя; визнати за нею та за відповідачем право власності по 1/3 частини спірної квартири кожному; визнати садовий будинок з належними до нього надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_2, з наступними надвірними будівлями і спорудами спільною сумісною власністю подружжя; визнати 1/2 частини спірної земельної ділянки спільною сумісною власністю подружжя; визнати автомобіль Hyundai Galloper, 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_8 спільною сумісною власністю подружжя.
У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до
ОСОБА_5 , третя особа - ОСОБА_3, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна.
На обґрунтування позову посилався на те, що сторони дійсно перебували у зареєстрованому шлюбі з 05 листопада 1997 року. За час спільного подружнього життя за спільні кошти ними було придбано майно, із якого спірним є: квартира
АДРЕСА_1 ; садовий будинок з належними до нього надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_2 ; побудований садовий будинок на земельній ділянці АДРЕСА_4 ; автомобіль Hyundai Galloper, 1996 року випуску, державний номерний знак
НОМЕР_8 .
З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог, ОСОБА_2 просив суд: визнати за ним право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_5 , а за
ОСОБА_5 на 1/6 частину цієї квартири, яка розташована у будинку АДРЕСА_6 ; визнати за ним та ОСОБА_5 право власності по 1/2 частини кожному садового будинку з належними до нього надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_2 ; визнати за ним та ОСОБА_5 право власності по 1/2 частини кожному садового будинку АДРЕСА_7 ; по 1/2 частини кожному земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: будинок
АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:535:0010, площею 0,0609 га; визнати за ОСОБА_5 право власності на автомобіль Hyundai Galloper, 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_8, номер шасі – НОМЕР_3 ; стягнути з ОСОБА_5 грошову компенсацію вартості 1/2 частини вказаного автомобіля у розмірі 30 391,77 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року, з урахуванням ухвали суду від 12 квітня 2017 року про виправлення описки) позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, загальною площею 56,50 кв. м, житловою площею 40,40 кв. м.
Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частини садового будинку
АДРЕСА_2, загальною площею 28,6 кв. м, житловою площею 18,2 кв. м, з надвірними будівлями і спорудами (літня кухня, сарай, вбиральня, погріб).
Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частини автомобіля Hyunday Galloper, 1996 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_8 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини садового будинку
АДРЕСА_7, загальною площею 220,6 кв. м, житловою площею 99,4 кв. м, площею господарських будівель 121,2 кв. м.
У задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог відмовлено.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із того, що спірне майно придбано у шлюбі за спільні кошти подружжя, а тому воно підлягає поділу між ними у рівних частках.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 11 липня 2017 року рішення Подільського районного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року скасовано, позовні вимоги ОСОБА_5 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано 2/3 частини квартири
АДРЕСА_1 , спільним майном подружжя.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 .
Визнано садовий будинок з належними до нього надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_2, загальна площа 28,6 кв. м, житлова площа
18,2 кв. м, з наступними надмірними будівлями і спорудами: літня кухня, сарай, вбиральня, погріб спільним майном подружжя.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини садового будинку з належними до нього надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_2, загальна площа 28,6 кв. м, житлова площа 18,2 кв. м, з наступними надмірними будівлями і спорудами: літня кухня, сарай, вбиральня, погріб.
Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частини садового будинку з належними до нього надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_2, загальна площа 28,6 кв. м, житлова площа 18,2 кв. м, з наступними надмірними будівлями і спорудами: літня кухня, сарай, вбиральня, погріб.
Визнано автомобіль Hyundai Galloper, 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_8, номер шасі НОМЕР_5, спільним майном подружжя.
Визнано за ОСОБА_5 право власності на автомобіль Hyundai Galloper,
1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_8, номер шасі НОМЕР_5 .
Стягнуто з ОСОБА_5 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля Hyundai Galloper, 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_8, номер шасі НОМЕР_5 у розмірі 30 391,77 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_5 та зустрічних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, апеляційний суд виходив із того, що у період шлюбу сторонами було придбано спірне майно, зокрема: квартира, автомобіль та садовий будинок з належними до нього надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_2 за спільні кошти подружжя, яке підлягає розподілу між ними у відповідності до статей 70, 71 СК України. Разом з тим виходив з того, що садовий будинок АДРЕСА_7 , хоча і був побудований під час перебування сторонами у шлюбі, проте, не є спільним сумісним майном подружжя, оскільки такий будинок було побудовано за власні кошти
ОСОБА_5 , що вже було встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили та є чинним і у відповідності до частини третьої статті 61 ЦПК України
2004 року не підлягає доказуванню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2017 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4,подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 щодо визнання спільним сумісним майном та поділу у рівних частках по 1/2 частини за кожним з подружжя садового будинку АДРЕСА_7, загальною площею 220,6 кв. м, житловою площею 99,4 кв. м, та 121,2 кв. м - під господарські будівлі, справу у цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції. У іншій частині рішення суду залишити без змін.
Враховуючи те, що рішення судів оскаржується лише в частині поділу садового будинку, у іншій частині рішення судів у касаційному порядку не переглядається (частина перша статті 400 ЦПК України).