Постанова
Іменем України
06 листопада 2019 року
м. Київ
справа №200/14596/16-ц
провадження №61-2765св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про стягнення шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2018 року у складі судді Женеску Е. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 січня
2019 року у складі колегії суддів: Варенко О. П., Городничої В. С.,
Лаченкової О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Дніпропетровське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, з позовом у якому просив стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку 131 319,03 грн на відшкодування матеріальної шкоди, нанесеної незаконним вилученням його майна при здійсненні слідчих дій органами досудового слідства Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.
2. Позовна заява мотивована тим, що в ході розслідування
порушеної 14 жовтня 2010 року кримінальної справи за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_2, 15 жовтня 2010 року на складі ТОВ "Дніпро-Будінвест", де позивач працював керівником, був проведений обшук та вилучені належні йому на праві приватної власності матеріальні цінності на загальну суму 40 048,35 грн (в цінах квітня 2008 року).
3. Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2012 року наведену вище постанову про порушення кримінальної справи скасовано. Вимога позивача про повернення матеріальних цінностей залишена без задоволення.
4. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 липня
2016 року з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 стягнуто 101 262,65 грн на відшкодування завданої матеріальної шкоди шляхом списання з єдиного казначейського рахунку.
5. Позивач вважає, що крім стягнутої рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2016 року суми матеріальної шкоди, також підлягає відшкодуванню на підставі статті 625 ЦК України шкода з урахуванням її інфляційного збільшення, 3% річних та відповідно до статті 22 ЦК України та у відповідності до українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб втрачена ним вигода.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
6. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська
від 29 березня 2018 року у задоволенні позову вимог відмовлено.
7. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", тому на них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання - положення статей 22, 625 ЦК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 січня 2019 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2018 року залишено без змін.
9. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції у повному обсязі встановлені обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення судом апеляційної інстанції, не встановлено.
10. Апеляційний суд також указав, що позивач неправильно тлумачить характер зобов`язання відповідача, а саме, зобов`язання Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області перед позивачем є деліктним, а не договірним, що виключає застосування статті 625 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди не врахували тієї обставини, що між сторонами існує грошове зобов`язання, невиконання якого зумовлює можливість застосування статей 22, 625 ЦК України.
Доводи інших учасників справи
13. У березні 2019 року надійшов відзив Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на касаційну скаргу.
14. Даний відзив колегія суддів не бере до уваги, оскільки він не відповідає вимогам частини четвертої статті 395 ЦПК України, так як не містить доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
15. Дніпропетровське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області відзив на касаційну скаргу не направило.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
16. Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
17. Ухвалою Верховного Суду 30 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
18. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
19. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 липня
2016 року з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 стягнуто 101 262,65 грн на відшкодування завданої матеріальної шкоди шляхом списання з єдиного казначейського рахунку.
21. Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 липня
2016 рокумотивовано наступним.
04 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Дніпро-Будінвест" було укладено договір відповідального зберігання майна, відповідно умов якого та акту приймання передачі №1 від 04 квітня 2008 року, позивач передав на зберігання вищевказане майно.
14 жовтня 2010 року слідчим Кіровського СВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області порушено кримінальну справу за фактом заволодіння майном ОСОБА_2 на суму 40 048,35 грн. Згідно до протоколу обшуку від 15 жовтня 2010 року за адресою ТОВ "Дніпро-Будінвест"
по пр. Кірова, 48-г було проведено обшук, в ході якого було виявлено та вилучено, в тому числі, придбане за накладною №117 від 04 квітня 2008 року майно (покрівля, фурнітура), зазначене в позиціях 8-16 протоколу та долучене до матеріалів кримінальної справи. Вилучені за протоколом обшуку матеріальні цінності (позиції 8-16) відповідно до схоронної розписки
від 15 жовтня 2010 року були передані на зберігання ОСОБА_2
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2012 року, яка була залишена без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 26 березня 2013 року, скасовано постанову слідчого від 14 жовтня
2010 року про порушення кримінальної справи та зазначено, що вказана постанова після набрання законної сили тягне за собою скасування запобіжних заходів, повернення вилучених речей, поновлення прав, на які під час розслідування встановлювались обмеження.
ОСОБА_1 неодноразово звертався з приводу повернення вилученого майна, як до слідчих органів, так і до органів прокуратури, на які покладений обов`язок процесуального керівництва слідства, однак майно йому повернуто не було, постанова з цього питання не ухвалювалась, а відмовлено листами.
Суд прийшов до висновку, що зазначені дії свідчать про невиконання слідчими органами відповідно до вимог Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" обов`язку щодо повернення вилученого майна позивача та стягнув на користь позивача вартість майна на підставі наданих ним рахунків-фактур різних торгівельних компаній, відповідно до яких середня ціна втраченого майна становить 101 262,65 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
22. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
23. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
24. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
25. Предметом позову у справі, яка переглядається, є стягнення на підставі статті 625 ЦК України інфляційних втрат, нарахованих за період з 22 серпня
2014 року (дата звернення з вимогою про відшкодування вартості втраченого майна) по 07 липня 2016 року (дата ухвалення судом рішення) в сумі
68 522,21 грн, та 3 % річних і упущеної вигоди, яка розрахована у відповідності до індексу ставок за депозитам фізичних осіб, нарахованих за період
з 08 серпня 2012 року (дата звернення з вимогою про повернення майна) по 07 липня 2016 року у сумі 8 158,53 грн та 54 638,29 грн відповідно, а всього 131 319,03 грн.
Щодо застосування положень статті 625 ЦК України
26. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.