Постанова
Іменем України
11 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 335/7363/15-ц
провадження № 61-18149св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство "ОТП Факторинг Україна",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Запорізької області від 26 січня 2017 року у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Гончар М. С., Кочеткової І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення компенсації вартості поліпшеної ремонтом квартири та відшкодування моральної шкоди.
Позов ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 06 квітня 2013 року вона купила у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 за 156 000 грн., яку в подальшому її було зобов`язано повернути ОСОБА_2 за рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 31 березня 2015 року, яким одночасно скасовано державну реєстрацію її права власності на цю квартиру у зв`язку з визнанням недійсними торгів, на яких спірну квартиру було придбано ОСОБА_3 Внаслідок скасуванням державної реєстрації права власності на квартиру вона понесла збитки, які складаються з витрат на придбання квартири за договором купівлі-продажу в розмірі 156 000 грн та витрат на проведення капітального ремонту в цій квартирі. У зв`язку з проведенням капітального ремонту вартість квартири суттєво збільшилася та станом на 05 серпня 2015 року склала 1 012 994,00 грн. Тому ОСОБА_2 зобов`язаний компенсувати їй витрати, які вона понесла. Неправомірними діями відповідачів їй спричинено моральну шкоду, яка полягає в тому, що понад два роки вона вимушена брати участь у судових процесах, намагаючись відновити свої порушені права, ця ситуація вплинула на її емоційний стан, вона втратила і квартиру, і гроші на її придбання та поліпшення житла для комфортного проживання. Враховуючи викладене, з урахуванням уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на її користь компенсацію вартості 1/2 частки спірної квартири з кожного, тобто по 506 497 грн, а також по 5 000 грн - на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 30 листопада 2015 року до участі в справі залучені як треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції та Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк".
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 01 лютого 2016 року до участі в справі залучені як треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_4, яка працювала на посаді державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції та здійснювала виконавче провадження щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, та Публічне акціонерне товариство "ОТП Факторинг Україна".
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 29 лютого 2016 року у складі судді Шалагінової А. В. позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 1/2 частини квартири в розмірі 506 497 грн, компенсацію моральної шкоди в розмірі 5 000 грн, судові витрати в розмірі 2 046,24 грн, а всього - 513 543,24 грн. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 1/2 частини квартири в розмірі 506 497 грн, компенсацію моральної шкоди в розмірі 5 000 грн, судові витрати в розмірі 1 607,76 грн, а всього - 513 104,76 грн.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивач, будучи добросовісним набувачем квартири, яку вона придбала за договором купівлі-продажу в ОСОБА_5, здійснила її поліпшення, які не можуть бути відокремлені від квартири без завдання їй шкоди. На час укладення вказаного договору продавець не повідомила її про наявність спору щодо спірного нерухомого майна. Тому у зв`язку з витребуванням у неї за рішенням суду придбаної квартири на користь її первісного власника вона має право на відшкодування витрат на проведення поліпшень та відшкодування моральної шкоди. Внаслідок проведення капітального ремонту вартість квартири суттєво збільшилася у порівнянні з ціною її придбання, що не було спростовано відповідачами. Позивач довела правові підстави для задоволення її позову та обґрунтувала розмір суми, яку належить стягнути з відповідачів.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 26 січня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 29 лютого 2016 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 156 000 грн на відшкодування збитків, завданих вилученням за рішенням суду квартири АДРЕСА_1 . Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму, на яку збільшилася вартість квартири АДРЕСА_1 внаслідок здійсненого ремонту, в розмірі 34 709,57 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 192,50 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 550,50 грн.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що у випадку неможливості відокремлення здійснених поліпшень від речі без її ушкодження особа може зажадати від власника відшкодування вартості таких поліпшень, але не більше розміру збільшення вартості майна. Позивач не надала суду доказів про здійснення ремонтних робіт, їх перелік та вартість, а також сплачені за них кошти, а матеріали справи містять суперечливі дані щодо вартості спірної квартири. Згідно з висновком експерта Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональне судово-експертне бюро Лещенка К. І. від 12 грудня 2016 року збільшення вартості квартири за рахунок ремонту складає 34 709,57 грн, тому ця сума підлягає стягненню із ОСОБА_2 Місцевий суд дійшов неправильного висновку про те, що ОСОБА_3 є недобросовісним набувачем квартири, оскільки прилюдні торги, на яких була придбана квартира, визнані недійсними у зв`язку з недотриманням процедури їх підготовки. Натомість вона є недобросовісним продавцем та повинна відповідати перед ОСОБА_1 в межах суми грошових коштів, отриманих від продажу цієї квартири. Витребування спірної квартири не є наслідком неправомірних дій відповідачів, тому позов у частині відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У лютому 2017 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Запорізької області від 26 січня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила змінити оскаржуване рішення апеляційного суду, не передаючи справи на новий розгляд, а саме: стягнути з ОСОБА_3 на її користь вартість квартири в розмірі 356 606,93 грн та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн; стягнути із ОСОБА_2 на її користь збільшення вартості квартири за рахунок ремонту в розмірі 34 709,57 грн та вартість невід`ємних поліпшень у квартирі за рахунок ремонту в розмірі 68 557,64 грн; стягнути пропорційно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на її користь сплачений нею судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 4 716,10 грн та комісійні послуги банку за переказ судового збору в розмірі 47,16 грн.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд дійшов неправильного висновку про стягнення з ОСОБА_3 156 000 грн, оскільки ринкова вартість спірної квартири, згідно з висновком експерта Лещенка К. І. від 12 грудня 2016 року № 2231, становить 356 606,93 грн. Крім того, попереднім договором купівлі-продажу квартири від 30 березня 2013 року було передбачено, що продаж квартири здійснюється за 221 600 грн, що еквівалентно 27 700 доларам США. Тому суд повинен був стягнути з ОСОБА_3 на її користь щонайменше суму вартості спірної квартири, визначену висновком експерта, а саме - 356 606,93 грн та моральну шкоду, оскільки вона була введена в оману прихованням від неї інформації про наявність судового спору щодо квартири. Апеляційний суд також безпідставно не стягнув із ОСОБА_2 суму вартості невід`ємних поліпшень, яка згідно з висновком експерта становить 68 557,64 грн, оскільки всі здійснені поліпшення залишаються у квартирі, яка є його власністю.
У липні 2017 року ОСОБА_2 подав заперечення на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що апеляційним судом правильно встановлено характер спірних правовідносин та дотримано норм матеріального і процесуального права. Намагаючись стягнути суму, на яку збільшена вартість квартири, та вартість невід`ємних поліпшень, ОСОБА_1 хоче безпідставно збагатитися, адже це призведе до подвійного стягнення коштів за однин і той самий ремонт. Доводи ОСОБА_1 про неврахування апеляційним судом висновку експерта є надуманими, оскільки цей висновок був досліджений судом, а ухвалення судового рішення в точній відповідності з висновком експерта законодавством не передбачено.
У вересні 2017 року ОСОБА_3 подала пояснення на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, посилаючись на те, що доводи ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не дають підстав для зміни оскаржуваного судового рішення. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження стану спірної квартири на час її придбання, фактично понесених позивачем витрат на поліпшення майна та доказів неможливості відокремлення поліпшення без заподіяння шкоди квартирі. При купівлі квартири на прилюдних торгах вона не знала і не могла передбачити незаконність дій державного виконавця щодо процедури проведення торгів. Вона оплатила в повному обсязі вартість квартири, а сплачена сума була зарахована в рахунок погашення кредитних зобов`язань ОСОБА_2 перед банком, надала всі необхідні документи для оформлення її права власності на квартиру, тобто виконала всі передбачені законом дії для придбання у власність квартири, тому є добросовісним набувачем. Сплачені нею кошти на придбання квартири їй не повернуто.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
03 травня 2018 року справу № 335/7363/15-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що 09 грудня 2009 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О. С. вчинено виконавчий напис № 7909 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 для погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" в розмірі 335 072,79 грн. Вказану квартиру виставлено на продаж з публічних торгів.
Звітом про оцінку, виконаним суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, визначена вартість спірної квартири в сумі 194 089 грн.