Постанова
Іменем України
11 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 127/23994/18
провадження № 61-10742св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: Черкаський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, що є правонаступником Придністровського районного у місті Черкаси відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Служба у справах дітей Вінницької міської ради
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 02 березня 2019 року у складі колегії суддів: Панасюка О. С., Сала Т. Б., Шемети Т. М.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
21 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом про визначення імені дочки ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, як ОСОБА_4 та зобов`язання Придніпровського районного у місті Черкаси відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області внести зміни до актового запису про народження від 21 листопада 2013 року за № 1368 ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінивши власне ім`я дитини на ОСОБА_4 .
Позов мотивований тим, що з 2012 року по 2016 рік позивач проживав разом з відповідачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка. Реєстрація народження доньки проходила без присутності позивача.В сторін постійно були спори щодо імені дитини, батьківства. ), Відповідач 21 листопада 2013 року відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України (далі - СК України) самостійно зареєструвала дочку, зазначивши її ім`я на свій розсуд.
17 січня 2014 року проведений релігійний обряд хрещення дочки, за яким видане відповідне свідоцтво на ім`я ОСОБА_4 . До трирічного віку дочка визнавала власне ім`я як ОСОБА_4, а тепер відгукується на обидва імені -ОСОБА_4 та ОСОБА_4 .
Позивач постійно наполягав на зміні імені дочки на ОСОБА_4, однак відповідач категорично відмовлялася це зробити.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2019 року позов задоволено, визначено ім`я ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Черкаси, як ОСОБА_4, внесено зміни до актового запису про народження від 21 листопада 2013 року № 1368 ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Черкаси, змінивши власне ім`я дитини ОСОБА_4 на ОСОБА_4 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при досягненні дитиною річного віку відповідач ОСОБА_2 називала її ОСОБА_4, що свідчить про досягнення згоди щодо імені дитини при її народженні, а визначення малолітній дитині подвійного імені ОСОБА_4 відповідатиме вимогам закону, інтересам дитини та забезпечить право батька на вибір імені дитини.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 02 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2019 року скасовано, у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення імені дитини, внесення змін до актового запису про народження відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ім`я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір`ю дитини. Оскільки на час народження дитини ОСОБА_2 у шлюбі не перебувала, ОСОБА_1 добровільно себе батьком не визнавав, а тому обов`язку узгоджувати з ним ім`я дитини відповідачка не мала. Апеляційний суд відхилив доводи позивача про те, що він погодився на запис про батька дитини за статтею 135 СК України за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини за її вказівкою на прохання самої ОСОБА_2 задля можливості отримання нею державної допомоги одинокій матері, тому що мотиви з яких він не визнавав себе батьком дитини на час її народження правового значення не мають. Крім того, як пояснив сам позивач, вже з моменту народження дитини у них із відповідачкою виник конфлікт щодо її імені, який міг бути вирішений органом опіки та піклування або судом відразу після народження дитини, тобто у віці, коли вона себе ще не могла ідентифікувати. Суд першої інстанції помилково не взяв до уваги надані відповідачем копії довідки Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад № 46 ВМР", заяви вихователів цього закладу ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 і подяки викладача ансамблю сучасного танцю ОСОБА_13, тому що всупереч частині шостої статті 95 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у справі відсутня ухвала про витребування оригіналів цих письмових доказів. Пославшись на незавірення зазначених копій у встановленому порядку, суд першої інстанції не роз`яснив ОСОБА_2 можливості завірити ці копії власним підписом відповідно до абзацу другого частини п`ятої вказаної статті.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що подвійне ім`я відповідатиме найкращим інтересам дитини, не визначив які саме інтереси дитини будуть забезпечені зміною її власного імені.
При визначенні інтересів дитини у цій справі апеляційний суд виходить із того, що зміна власного імені дитини у віці, коли вона себе ідентифікує за конкретним ім`ям, за яким дитину так само ідентифікують у її соціальному середовищі (діти та вихователі у дошкільному навчальному закладі, танцювальному гурткові тощо), навіть якщо воно залишається частиною її подвійного імені, очевидно призведе до ускладнень в житті самої дитини, зокрема через необхідність внесення змін до низки документів (окрім самого свідоцтва про народження документація в дошкільному навчальному закладі, медична документація тощо), може призвести до негативних психологічних наслідків через можливі дискомфорт у спілкуванні з однолітками, несприйняття подвійного власного імені самою дитиною чи кимось із її оточення, в тому числі і матір`ю дитини, з якою вона на тепер проживає. Натомість позивач не навів жодних аргументів, які б свідчили про те, що зміна імені дитини матиме якісь позитивні наслідки для неї. Усі його аргументи зводяться виключно до необхідності захистити його право називати дочку так, як хоче він та його родичі. Факт ідентифікації себе дитиною до трирічного віку за іменем ОСОБА_4, як і релігійний обряд хрещення за іменами ОСОБА_4 не мають правового значення для вирішення цієї справи, тому що не спростовують висновку суду апеляційної інстанції про те, що зміна власного імені дитини не сприятиме якнайкращому забезпеченню її інтересів, а навпаки може призвести до ускладнень у її житті, в тому числі негативно вплинути на психічний стан дитини.
Суд першої інстанції зобов`язав внести зміни до актового запису про народження дитини Придніпровський районний у місті Черкаси відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, хоча у матеріалах справи є клопотання Черкаського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, яким зверталась увага суду на те, що Придніпровський районний у місті Черкаси відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області реорганізовано шляхом приєднання до Черкаського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області. Всупереч статті 55 ЦПК України суд першої інстанції не залучив Черкаський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області як правонаступника третьої особи, що є самостійною додатковою підставою для скасування рішення у цій частині позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2019 рокуОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 02 березня 2019 року і залишити в силі рішення першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 02 березня 2019 року.
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга мотивована тим, щорішення суду першої інстанції постановлено виключно в інтересах дитини, на відміну від постанови апеляційного суду. В судовому засіданні встановлено факт порушення прав позивача на визначення імені дитини. Відповідач підтвердила, що вона не враховувала думку позивача під час визначення імені дитини. Позивач підтвердив довідкою і відеозаписом той факт, що дочку у побуті називали іменем ОСОБА_4, а не ОСОБА_4. На відеозаписі, наданому позивачем, відповідач називає дочку, якій виповнилося один рік, ОСОБА_4, що підтверджує досягнення згоди батьками щодо імені дитини. Свідки ОСОБА_17 і ОСОБА_18 підтвердили, що завжди називали дитину ОСОБА_4 . Дитина відгукується на обидва імені, тому визначення подвійного імені дочці не створить для неї морального дискомфорту. Позивач надавав до суду першої інстанції оригінал свідоцтва про хрещення дитини, що є письмовим доказом у справі. Позивач вважає, що визначення подвійного імені дитини відповідає інтересам дитини та не позбавляє обох батьків права на вибір імені дитини. Відповідач самостійно та зухвало змінила ім`я дитини, зламавши слабку психіку трирічної дитини. Позивач систематично надає дочці матеріальну допомогу, а те, що він рідко спілкується з дитиною, є виною відповідача, яка чинить йому перешкоди у вільному спілкуванні з дитиною.