Постанова
Іменем України
04 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 2024/1350/11
провадження № 61-26047св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник - Ленінський відділ державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області,
заінтересовані особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2017 року у складі судді Бондаренка В. В. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2017 року у складі колегії суддів: Швецової Л. А., Бровченка І. О., Малінської С. М,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У січні 2017 року Ленінський відділ державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - Ленінський ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області), через свого представника Ступіна В. В., звернувся до суду та просив замінити стягувача у виконавчому провадженні № 49277037 з примусового виконання виконавчого листа № 2022/1350/11, виданого 11 квітня 2014 року Ленінським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 593 457, 29 грн суми боргу та 1 820 грн судового збору, та у виконавчому провадженні № 49628082 з примусового виконання виконавчого листа № 642/11038/13ц, виданого 01 грудня 2015 року Ленінським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики в сумі 273 382, 16 грн та судового збору в сумі 3 441 грн.
В обґрунтування вимог заяви зазначав, що на примусовому виконанні Ленінського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області перебуває зведене виконавче провадження з примусового виконання вищезазначених виконавчих листів.
У грудні 2016 року від ОСОБА_3 на адресу виконавчої служби надійшла заява про відступлення права вимоги за договором позики та про відступлення вимоги за іпотечним договором, відповідно до яких ОСОБА_1 не є стягувачем за зведеним виконавчим провадженням.
Крім того, 04 січня 2017 року на адресу Ленінського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області надійшло повідомлення ОСОБА_1, в якому він підтвердив, що передав право вимоги за виконавчими документами, примусове виконання яких здійснюється в рамках зведеного виконавчого провадження, на користь ОСОБА_2 та просив внести до районного суду подання про заміну сторони виконавчого провадження.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2017 року, заяву задоволено.
Здійснено заміну стягувача у виконавчому провадженні № 49277037 з примусового виконання виконавчого листа № 2022/1350/11, виданого 11 квітня 2014 року Ленінським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 593 457, 29 грн та судового збору в сумі 1 820, 00 грн, з ОСОБА_1 на ОСОБА_2
Здійснено заміну стягувача у виконавчому провадженні № 49628082 з примусового виконання виконавчого листа № 642/11038/13-ц, виданого 01 грудня 2015 року Ленінським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 17 вересня 2010 року, що виникла за період з 06 квітня 2011 року до 15 листопада 2013 року у сумі 273 382, 16 грн та судового збору у розмірі 3 441, 00 грн, з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .
Задовольняючи заяву, суди виходили з того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є підставою для заміни цього кредитора у виконавчому провадженні його правонаступником.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2017 року, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до статті 378 ЦПК України 2004 року можливість заміни сторони у виконавчому провадженні передбачена лише у разі правонаступництва, тоді як передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення не є правонаступництвом, проте суди на зазначене уваги не звернули, як і не звернули уваги на те, що за змістом вказаної статті виконавець повинен був звернутися до суду з клопотанням про заміну сторони виконавчого провадження, а не з заявою.
Окрім цього вказує, що договір про відступлення права вимоги від 17 червня 2016 року не містить переліку документів, які посвідчують перехід права вимоги до ОСОБА_2, і їй до цього часу не надано жодного доказу переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Також посилалась на те, що у червні 2016 року у зв`язку із укладенням шлюбу вона змінила своє прізвище на ОСОБА_3, проте процедуру із заміни сторони виконавчого провадження державний виконавець не здійснив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
16 травня 2018 року справу № 2024/1350/11 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Встановлено, що постановою старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Харківського МУЮ від 10 листопада 2015 року відкрито виконавче провадження № 49277037 з виконання виконавчого листа № 2022/1350/11, виданого 11 квітня 2014 року Ленінським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості на користь ОСОБА_1
Постановою старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Харківського МУЮ від 15 грудня 2015 року відкрито виконавче провадження № 49628082 з виконання виконавчого листа № 642/11038/13-ц, виданого 01 грудня 2015 року Ленінським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості на користь ОСОБА_1