1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


11 листопада 2019 року

м. Київ


справа № 523/393/15-ц

провадження № 61-42408св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,

Кузнєцова В. О.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

треті особи: ОСОБА_4, Одеська міська рада,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2017 року у складі судді Бузовського В. В. та постанову апеляційного суду Одеської області від 10 липня 2018 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Черевка П. М., Драгомерецького М. М.,


В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Одеська міська рада, ОСОБА_4, про знесення об`єкту самочинного будівництва, усунення перешкод в користуванні власністю, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що вона та ОСОБА_2 є співвласниками будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без належного дозволу, без проектної документації здійснюють реконструкцію належної їм частини будинку. Здійснення відповідачами реконструкції, перепланування будинку, надбудови другого поверху призвели до того, що в належній їй частині будинку з`явилися тріщини, деформація стін, стелі та підлоги, внаслідок чого при атмосферних явищах (дощ, сніг) опади потрапляють безпосередньо до належних їй кімнат. У зв`язку із здійсненою перебудовою вона не може потрапити до підвалу та горища будинку. Матеріальну шкоду обґрунтовує тим, що вартість відновлювального ремонту станом на 14 березня 2016 року, становить 565 063,79 грн, що підтверджується попереднім кошторисом складеним ТОВ "МК Строй-Инвест". В обґрунтування моральної шкоди в розмірі 200 000,00 грн, зазначила, що в неї виникли та прогресують серцево-судинні, неврологічні хвороби, які сталися внаслідок переживань та хвилювань через пошкодження належного їй майна, а також внаслідок неможливого користування своїм майном через загрозу життю і здоров`ю мешканців будинку.

З урахуванням збільшених позовних вимог просила зобов`язати відповідачів не перешкоджати їй у здійсненні права власності, здійснити знесення самочинно збудованого другого поверху та горища, стягнути з відповідачів в солідарному порядку матеріальну шкоду в розмірі 565 063,79 грн, та моральну шкоду в розмірі 200 000,00 грн.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2017 року та у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довела, що між реконструкцією (надбудовою) проведеною ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і виникненням тріщин, деформації стін, стелі та підлоги в приміщенні позивача є безпосередній причинний зв`язок, а тому цивільно-правова відповідальність відповідачів настати не може. Суд не взяв до уваги висновок експерта, оскільки він носить ймовірнісний характер, що не виключає існування абсолютно іншого протилежного висновку, або декілька причин, які у сукупності привели до появи ушкоджень будинку.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 10 липня 2018 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2017 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином дослідив докази у справі та дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.Суд ухвалив рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про відмову у задоволенні позову, оскільки безпідставно не прийняли до уваги висновок експерта. Крім того, зазначає, що розписка ОСОБА_4, у якій остання надала згоду на реконструкцію будинку, є підробленою. Вказує, що ОСОБА_2 подано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, щодо реконструйованого будинку, однак вказана декларація оскаржується в судовому порядку.

Зазначає, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи чим обмежив право позивача на належний захист.

Короткий зміст вимог заперечень (відзиву) на касаційну скаргу

У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_2, у якому вона зазначає, що касаційна скарга є необгрунтованою, тому просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Указана справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що співвласниками будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 із часткою 7/10 відповідно до договору дарування від 05 липня 2008 року та ОСОБА_2 із часткою 3/10 відповідно до договору дарування від 12 липня 2001 року. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (попередній власник 7/10 частин будинку) 07 липня 2004 року укладено нотаріально посвідчений договір про користування земельною ділянкою. ОСОБА_2 після отримання в дар зазначеної частини будинку, яка була у занедбаному стані, фактично непридатною для проживання, звернулася до ОСОБА_4 та інших сусідів за дозволом на проведення реконструкції належної їй частини будинку. ОСОБА_4, надала дозвіл на проведення реконструкції. Аналогічний дозвіл надали власники сусіднього будинку АДРЕСА_2 . У 2012 році ОСОБА_2 подано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, зазначена декларація була предметом оскарження в судовому порядку. Також встановлено, що в приміщеннях частини будинку, що належить ОСОБА_1, є тріщини, деформації стін, стелі та підлоги.

Земельна ділянка загальною площею 0,0433 га на АДРЕСА_1 була поділена між ОСОБА_2, і ОСОБА_4, після чого ОСОБА_4, приватизувала виділену їй частину земельної ділянки за вказаною адресою та в подальшому подарувала її ОСОБА_1, що підтверджується копією нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, копією угоди про порядок користування земельною ділянкою, копією державного акту про право власності на земельну ділянку.Отже, указана земельна ділянка не перебуває у спільній власності та поділена між сторонами спору - у фактичному користуванні ОСОБА_2 знаходиться земельна ділянка площею 0, 0224 га, а у власності ОСОБА_1 0, 0209 га.

Будь-якого права користування земельною ділянкою, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_2, в тому числі з метою входу до підвалу або горища, ОСОБА_1, не має. Земельних сервітутів в інтересах ОСОБА_4, а в подальшому ОСОБА_1, щодо земельної ділянки ОСОБА_2, не встановлено.

Будинок АДРЕСА_1 поділено на дві окремі частини між попередніми співвласниками. В матеріалах справи міститься копія рішення народного суду Ленінського району м. Одеси від 22 лютого 1982 року, яке набрало законної сили у 1983 році, з якого вбачається, що будинок АДРЕСА_1 розділено між попередніми власниками, а їх частки 49/100 та 51/100 виділені в натурі.

У висновку експерта від 06 листопада 2016 року № 2100 судової будівельно-технічної експертизи, проведеної експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз указано, що найбільш вірогідною причиною утворення деформацій частини житлового будинку ОСОБА_1 є виконання самовільної реконструкції частини житлового будинку, належної ОСОБА_2 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У силу частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


................
Перейти до повного тексту