ПОСТАНОВА
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа №815/518/18
адміністративне провадження №К/9901/63441/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 (колегія суддів у складі головуючого судді Димерлія О.О., суддів Єщенка О.В., Шеметенко Л.П.)
у справі №815/518/18
за позовом ОСОБА_1
до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі
про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про:
- визнання протиправною відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у бік збільшення на розмір матеріальної допомоги на оздоровлення, оформлену рішенням № 9/Р-1 від 24 січня 2018 року;
- зобов`язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням в щомісячне довічне грошове утримання суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з часу призначення довічного грошового утримання, тобто з 11 січня 2011 року по теперішній час та виплатити різницю між раніше виплаченою сумою довічного грошового утримання та нової суми з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення і здійснювати такий перерахунок в подальшому у разі зміни розміру матеріальної допомоги на оздоровлення.
2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 позов задоволено.
3. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
4. У касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02 грудня 2010 року позивач був звільнений у відставку судді з посади судді та голови військового місцевого суду Одеського гарнізону.
6. Згідно розпорядження УПФУ в Малиновському районі м. Одеси № 187939 від 11 січня 2011 року ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
7. 11 січня 2018 року позивач звернувся до Малиновського ОУПФУ в м. Одесі із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у бік збільшення на розмір матеріальної допомоги на оздоровлення.
8. 24 січня 2018 року Пенсійним органом відмовлено позивачу у відповідному перерахунку з мотивів, що законодавством не передбачено врахування матеріальної допомоги на оздоровлення в суддівську винагороду.
9. Вважаючи незаконними зазначені дії Пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, а тому відповідачем безпідставно відмовлено ОСОБА_1 у відповідному перерахунку.
11. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що вказує на правомірність дій відповідача та необґрунтованість позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує на аргументах, покладених судом першої інстанції в основу свого рішення.
13. Відповідач проти задоволення касаційної скарги заперечив, просив суд рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
15. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Конституційний Суд України у Рішенні від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 зазначив, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя (абзац десятий пп. 2.2 п. 2 мотивувальної частини).