1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



12 листопада 2019 року

Київ

справа №810/2664/14

адміністративне провадження №К/9901/3138/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Стімекс-Профіль"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 (головуючий суддя: Парінов А.Б., судді: Грибан І.О., Губська О.А.)

у справі №810/2664/14

за позовом Дочірнього підприємства "Стімекс-Профіль"

до Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Київській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,



ВСТАНОВИВ:



Дочірнє підприємство "Стімекс-Профіль" (далі - позивач, ДП) звернулося до суду з адміністративним позовом до Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Київській області (далі - ОДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.02.2014: № 0005761501 про збільшення суми грошового зобов`язання із податку додану вартість (ПДВ) на 87502,00 грн. за основним платежем та на 21875,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).



Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2014 позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 17.02.2014: № 0005761501.



Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.



У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК), просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції. За доводами касаційної скарги норми ПК не встановлюють обов`язку платника податків перевіряти реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).



Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.



Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.



Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача сум ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 19.02.2014 № 156/1501/32117216. Згідно з цими висновками позивачем порушені норми пункту 200.11 ст. 200, пункту 201.10 ст. 201 ПК, а саме: сформовано податковий кредит за вересень 2013 року на 43751,00 грн. за податковими накладними, які не зареєстровані в ЄРПН.



За наслідками висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.02.2014 № 0005761501, яким збільшено суму грошового зобов`язання із ПДВ на 87502,00 грн. за основним платежем та на 21875,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).



Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі податкових накладних, виписаних від імені ПП "Фірма "Галич-Кабель" позивачем було сформовано податковий кредит за вересень 2013 року. Підставою для висновку про неправомірність формування сум податкового кредиту стали обставини того, що ці податкові накладні не були зареєстровані у ЄРПН. Реальність господарських операцій у судовому процесі не оспорюється.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.




................
Перейти до повного тексту