ПОСТАНОВА
Іменем України
07 листопада 2019 року
м. Київ
справа №140/391/19
адміністративне провадження №К/9901/20421/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Олендера І.Я., Гімона М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 (головуючий суддя - Хобор Р.Б., судді - Попко Я.С., Сеник Р.П.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,
У С Т А Н О В И В :
У лютому 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування наказу "Про проведення фактичної перевірки" від 06.02.2018 №42.
Позовні вимоги обґрунтовані доводами, що наказ є протиправним, оскільки не відповідає вимогам, встановленим пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (далі - ПК), а саме: не містить найменування та реквізитів суб`єкта перевірки, періоду діяльності, який підлягає перевірці, та підстави призначення перевірки.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення щодо нього податкової перевірки, зокрема фактичної перевірки, може захищати порушене право шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки. У разі якщо перевірка проведена, предметом оспорювання у суді може бути лише суть виявлених порушень податкового та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. З огляду на те, що фактична перевірка, призначена згідно з наказом від 06.02.2018 №42, була проведена і за її результатами прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.02.2019 № 0001641405 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, способом захисту порушеного права в суді позивачка мала обрати оскарження цього податкового повідомлення-рішення.
Одночасно суд першої інстанції дав оцінку зазначеному наказу на предмет його відповідності нормам підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 та пункту 81.1 статті 81ПК, зробивши висновок, що контролюючий орган не порушив ці норми.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ "Про проведення фактичної перевірки" від 06.02.2018 №42.
Висновок апеляційного суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог вмотивований тим, що оскаржуваний позивачкою наказ не містить обов`язкову для такого роду наказів інформацію, зокрема в наказі не вказано суб`єкт, який перевіряється (прізвище, ім`я, по-батькові фізичної особи - платника податку), не зазначено період, за який повинна бути проведена перевірка. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що відповідачем не доведено до позивача підставу для проведення перевірки, оскільки у наказі перевірки зазначено лише правова підстава проведення перевірки (вказано підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК) без зазначення обставин, з якими норма цього підпункту пов`язує право контролюючого органу провести фактичну перевірку.
Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції щодо належного способу, в який позивачка може захистити порушене право внаслідок неправомірних дій контролюючого органу щодо проведення перевірки. За висновком суду апеляційної інстанції призначення перевірки згідно з наказом, який не відповідає вимогам закону, виключає можливість оцінки акту перевірки як допустимого доказу. Обмеження позивачки у виборі способу захисту порушеного права не відповідає завданням адміністративного судочинства забезпечити ефективний захист прав. Свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, позивач посилається, зокрема на те, що оскаржуваний наказ прийнято у відповідності до норм ПК та у межах компетенції контролюючого органу. Зазначає, що суд апеляційної інстанції при вирішенні спору безпідставно не врахував правову позицію Верховного Суду з питання правозастосування у подібних правовідносинах, згідно з якою у випадку, коли платник податків допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, за результатами якої контролюючим органом прийняте інше рішення, оскарження наказу на проведення перевірки не є належним способом захисту порушеного права в суді, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушених прав. На етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про неправомірність наказу про її призначення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні такої перевірки, оскільки наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання.
Позивач не реалізував своє право подати відзив на касаційну скаргу відповідача.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
У судовому процесі встановлено, що позивачка з 17.06.2008 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку у Луцькому управлінні ГУ ДФС у Волинській області.
ГУ ДФС 06.02.2019 прийнято наказ "Про проведення фактичної перевірки" №42, який є предметом оскарження у цій адміністративній справі. Правовими підставами призначення перевірки в наказі зазначені підпункти 20.1.10 та 20.1.11 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК, Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 №481/95-BP (з подальшими змінами та доповненнями), Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР.
Відповідно до змісту наказу з метою перевірки дотримання чинного законодавства щодо обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів наказано забезпечити проведення фактичної перевірки господарської одиниці - торгового об`єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з питань дотримання вимог ПК, Законів України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Перевірку провести протягом 10 діб, починаючи з 07.02.2019.
На виконання наказу та на підставі направлень на перевірку від 06.02.2019 №076, №077 та №078 посадовими особами ГУ ДФС 07.02.2019 здійснено фактичну перевірку господарської одиниці - торгового об`єкта №6, розташованого за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Рованці, вул . Європейська, 3, ТК " Новий ринок ", яка належить позивачці і який використовується нею для здійснення підприємницької діяльності, зокрема з роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Посадовими особами ГУ ДФС, уповноваженими на проведення перевірки, позивачці були пред`явлені направлення на перевірку від 06.02.2019 №076, №077 та №078 та вручено копію наказу від 06.02.2019 №424, про що свідчать її підписи у направленнях на перевірку (а.с. 15-16).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка допустила посадових осіб ГУ ДФС до проведення перевірки, не висловила зауважень щодо змісту наказу чи підстав проведення перевірки, а також дала пояснення з приводу виявлених під час перевірки порушень нею законодавства, яке регулює відносини щодо здійснення розрахункових операцій (а.с. 17).
За результатами перевірки 07.02.2019 складено акт №03/40-01/ 2940505641 , яким зафіксовано виявлені порушення та на підставі якого ГУ ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.02.2019 №0001641405 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 18 325,00 грн, встановлених пунктом 1 статті 17, статтею 20 Закону №265/95-ВР.