ПОСТАНОВА
Іменем України
12 листопада 2019 року
Київ
справа №826/9815/17
адміністративне провадження №К/9901/51424/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК-ТРАНС"
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2018 (головуючий суддя: Вєкуа Н.Г.)
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 (головуючий суддя: Літвіна Н.М., судді: Сорочко Є.О., Федотов І.В.)
у справі № 826/9815/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК-ТРАНС"
до Головного управління ДФС у м. Києві
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК-ТРАНС" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.08.2016 № 0015691404 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість (ПДВ) на 433333,00 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції з підстав порушення норм підпункту 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК), ст..9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Закон № 996-XIV), ст.ст. 6, 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). За доводами касаційної скарги судами не було дано належної оцінки доданим до матеріалів справи доказам фактичного виконання послуг від ТОВ "ГЛОБАЛ ІНВЕСТ ГРУП", за наслідками поставки яких позивач сформував суми податкового кредиту. Окрім цього судами не було враховано, що засуджені згідно з вироком Дарницького районного суду м. Києва від 04.07.2016 особи не були посадовими особами ТОВ "ГЛОБАЛ ІНВЕСТ ГРУП" у період надання позивачу послуг, за наслідками яких останній сформував показники податкового обліку з ПДВ.
Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити її без задоволення як безпідставну.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача за березень 2016 року від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 433333,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням 30.08.2016 № 0015691404, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті позапланової документальної виїзної перевірки від 16.08.2016 № 188/26-15-14-04-03/37470510. Згідно з цим актом підприємство порушило норми пунктів 198.1, 198.3 ст. 198, пункту 200.1 ст. 200 ПК, у результаті чого завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень 2016 року на 433333,00 грн. у зв`язку з завищенням сум податкового кредиту за березень 2016 року на цю суму, сформовану за наслідками поставки підрядних послуг від ТОВ "ГЛОБАЛ ІНВЕСТ ГРУП", які не мали реального характеру.
У судовому процесі встановлено, що з посиланням на поставку позивачу підрядних послуг від ТОВ "ГЛОБАЛ ІНВЕСТ ГРУП", сторони підписали акти надання послуг та акти прийняття виконаних робіт (послуг), від імені цього постачальника виписані податкові накладні, на підставі яких позивач задекларував суми податкового кредиту у податковій декларації із ПДВ за березень 2016 року.
Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 ст. 198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 цієї статті).
При цьому законодавцем передбачається реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.
За змістом наведених норм, право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів (та/або будування, спорудження останніх), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (послуг).
Заперечуючи проти адміністративного позову та обґрунтовуючи правомірність зменшення у податковому обліку позивача сум податкового кредиту, значення якого вплинуло на формування від`ємного значення суми ПДВ, відповідач у судовому процесі посилається на обставини, які спростовують реальний характер поставки позивачу послуг від ТОВ "ГЛОБАЛ ІНВЕСТ ГРУП"; позбавляють документи, які підписані з посиланням на правочини з цим постачальником, значення доказів виникнення у позивача права на збільшення сум податкового кредиту в податковому обліку. Так, контролюючий орган, поряд із доводами про відсутність інформації щодо наявності у цього постачальника основних фондів, а також відсутності достатньої кількості трудових ресурсів, які необхідні для здійснення поставки підрядних послуг у цьому обсязі, звертав увагу суду на обставини, встановлені вироком Дарницького районного суду м. Києва від 04.07.2016 у справі № 753/10768/16-к. Цим вироком було затверджено угоду від 31.05.2016 про визнання винуватості між прокурором Піяком Костянтином Леонідовичем та обвинуваченими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ; ОСОБА_1 визнано винною у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст. 27, ч.1 ст.205, ч.3 ст.27, ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України. Цим вироком було встановлено, що ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2, на початку листопада 2015 року, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на придбання суб`єкта господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності, познайомилась з раніше незнайомим їй ОСОБА_3 та здійснили на ім`я останньої перереєстрацію ТОВ "Глобал Інвест Груп" (код ЄДРПОУ 39631634) в органах державної влади, та надало можливість ОСОБА_1 та ОСОБА_2, прикриваючись зовнішньо законним фактом реєстрації ТОВ "Глобал Інвест Груп", здійснювати неконтрольовані державою фінансові операції. При цьому підприємство знаходилось поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагента невідомі особи лише оформляли відповідні документи. Номінальний директор нікого не уповноважував на вчинення дій від імені Товариства, немає відомостей щодо уповноваження інших осіб на вчинення дій від імені Товариства.
Відповідно до частини 1 ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона
За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства (виключно з метою здійснення злочинної діяльності).