ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № Б-39/13-10
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Банаська О.О., Катеринчук Л.Й.,
за участю секретаря судового засідання - Хмельовського В.О.,
учасники справи:
боржник - Фізична особа - підприємець Потапов Ігор Іванович,
представник боржника в судове засідання не з`явився,
ліквідатор - арбітражний керуючий Бондаренко В.А.,
представник ліквідатора в судове засідання не з`явився,
представник ПАТ "Фідобанк" - Сердійчук О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фідобанк"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2019
у складі колегії суддів: Фоміна В.О. (головуючий), Мартюхіна Н.О., Шевель О.В.
та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.04.2019
у складі судді Усатого В.О.
у справі за заявою Фізичної особи - підприємця Потапова Ігоря Івановича
до Фізичної особи - підприємця Потапова Ігоря Івановича
про банкрутство,
Провадження у даній справі про банкрутство ФОП Потапова І.І. здійснюється відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013
ВСТАНОВИВ
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції
1. 26.07.2010 постановою Господарського суду Харківської області Фізичну особу - підприємця Потапова Ігоря Івановича (далі - ФОП Потапова І.І.), зокрема, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, встановлено строк у 40 днів для пред`явлення вимог кредиторів до банкрута.
2. 26.08.2010, як встановлено судами попередніх інстанцій, у встановлений судом строк від Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк", правонаступником якого є Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк") надійшла заява (вх.№ 17491 від 26.08.2010) з грошовими вимогами до ФОП Потапова І. І. за кредитним договором №П_001/73_08 від 20.08.2008, відповідно до якого боржнику були надані грошові кошти в сумі 700 000 дол. США зі сплатою 12,5 процентів річних, що за розрахунком на 26.07.2010 відповідно до курсу НБУ становить загальну суму 5 877 421,71 грн.
3. В забезпечення виконання умов кредитного договору між сторонами укладено іпотечний договір №П_001/73_08-ІД від 20.08.2008, предметом якого стали нежитлові будівлі літ. А-2, пл. 1422,6 кв.м., літ. Б-2 пл. 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3.
4. Вимоги ПАТ "СЕБ Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк") ліквідатором розглянуто та визнано в повному обсязі в сумі 5 877 421,71 грн та включено до реєстру вимог кредиторів в сумі 5 777 728,71 грн - основний борг та в сумі 99 693 грн - штрафні санкції до третьої черги задоволення, як зобов`язання забезпечені заставою майна, про що у встановленому порядку повідомлено заявника.
5. У грудні 2018 року до місцевого господарського суду від ПАТ "Фідобанк" надійшла заява (вх. № 35451 від 20.12.2018) з грошовими вимогами до боржника у сумі 14 807 861,35 грн.
6. Кредитор ПАТ "Фідобанк" у вказаній заяві обґрунтовує свої вимоги тим, що станом на 05.11.2018 визнана сума заборгованості збільшилась, у зв`язку з підвищенням курсу валюти протягом часу провадження у даній справі та становить 20 585 590,06 грн, а тому банк просить додатково внести до реєстру вимог кредиторів вимоги, в сумі 14 807 861,35 грн, які забезпечені іпотекою майна боржника.
7. Також заявник зазначає, що включення вимог банку до реєстру вимог кредиторів боржника не припиняє зобов`язальних правовідносин між сторонами та не звільняє банкрута від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання. Курс долара США відносно гривні значно зріс з моменту заявлення банком своїх вимог у справі про банкрутство, а боржником до цього часу заборгованість не погашена. Також, банк зазначає, що здійснення перерахунку грошового зобов`язання у випадку зміни курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти та стягнення курсової різниці чинним законодавством не заборонено.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду
8. 11.04.2019 ухвалою Господарського суду Харківської області у справі № Б-39/13-10 відмовлено ПАТ "Фідобанк" в задоволенні заяви (вх. № 35451 від 20.12.2018) з грошовими вимогами до боржника.
9. 15.08.2019 постановою Східного апеляційного господарського суду у справі № Б-39/13-10 ухвалу Господарського суду Харківської області залишено без змін.
10. Суд першої інстанції зазначив, з посиланням на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц, що коливання курсу валют, що призвело до курсової різниці, не можна розцінювати як неправомірні дії боржника, що призвели до позбавлення кредитора можливості отримати прибуток. ПАТ "Фідобанк" відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" реалізував своє право на звернення до суду та ліквідатора із заявою з грошовими вимогами до банкрута ФОП Потапова І.І., визначивши свої вимоги за кредитним договором №П_001/73_08 від 20.08.2008 та вказавши, що саме 5 877 421,71 грн є повним розміром заборгованості, включаючи заборгованість за тілом кредиту, заборгованість за відсотками та пеню, за розрахунком станом на 26.07.2010 - дата визнання боржника банкрутом. Враховуючи те, що ПАТ "Фідобанк" самостійно визначив спосіб захисту свого права, самостійно визначив заборгованість у валюті гривні України, погодився із рішенням ліквідатора, щодо включення до реєстру вимог кредиторів вимог банку саме в сумі 5877421,71 грн, суд першої інстанцій дійшов висновку про необґрунтованість заяви ПАТ "Фідобанк" з грошовими вимогами до боржника (вх. № 35451 від 20.12.2018) у зв`язку з чим відмовив в її задоволені.
11. Апеляційний господарський суд погодився із висновками суду першої інстанцій та додатково послався на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 29.03.2018 у справі № 916/4644/15 та вказав, що діюче законодавство не передбачає стягнення курсової різниці з боржника після визнання грошових вимог, отже, повторне звернення із додатковими вимогами до боржника, які вже визнані судом та ґрунтуються на одному і тому самому зобов`язанні є таким, що суперечить Закону про банкрутство.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. 09.09.2019 ПАТ "Фідобанк" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.04.2019 у справі № Б-39/13-10 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги ПАТ "Фідобанк" в сумі 14 807 861,35 грн за рахунок вартості переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами, а саме наступного майна: нежитлових будівель літ. А-2, площею 1422,6 кв.м., літ. Б-2 площею 39,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 та зареєстровані за Потаповим Ігорем Івановичем, ін. НОМЕР_1 ; додатково внести до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "Фідобанк", які забезпечені іпотекою майна Потапова Ігоря Івановича в сумі 14 807 861,35 грн; кошти, одержані від реалізації майна в межах ліквідаційної процедури перерахувати за наступними реквізитами: ПАТ "Фідобанк" (код ЄДРПОУ 14351016) на рахунок № НОМЕР_2 в НБУ (код 300001).
13. Скаржник стверджує про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи.
14. Скаржник стверджує, що саме по собі визнання вимог Банку в процедурі банкрутства та включення вимог Банку до реєстру кредиторів, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до статей 526, 599 Цивільного кодексу України. Скаржник стверджує, що зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, де відповідач повинен сплатити кредитору заборгованість за умовами кредитного договору, їх слід вважати грошовим зобов`язанням та на них поширюється дія частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. Банк вважає, що коливання курсу валют, яке призвело до курсової різниці необхідно розцінювати як неправомірні дії боржника, що призвели до позбавлення кредитора можливості повернути кредитні кошти.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
15. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходило.