ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/13976/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огороднік К.М. - головуючий, Жуков С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
за участю представників ліквідатора ТзОВ „Хорст" Лахненка Є. М. - Косянчук В.В., Севастянов С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю „Хорст" арбітражного керуючого Лахненка Є.М.
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2019
у справі № 910/13976/13
за заявою 1. Приватного підприємства „Євротерм-Львів";
2. Приватного підприємства „Вібур"
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хорст"
про банкрутство, -
ВСТАНОВИВ:
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/13976/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Хорст" (далі - ТзОВ "Хорст, боржник), провадження у якій порушено ухвалою суду від 05.12.2013 за заявою Приватного підприємства "Євротерм-Львів" та Приватного підприємства "Вібур". Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.04.2014 за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 31606987,80 грн.
Постановою Господарського суду м.Києва від 02.12.2014 ТзОВ „Хорст" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Лахненка Є.М.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.04.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника в ліквідаційній процедурі на загальну суму 34789713,11 грн., до якого, в тому числі, включено вимоги арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. першої черги на суму 26819,44 грн.
Строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора банкрута неодноразово продовжувались судом, зокрема ухвалами від 01.12.2015, від 19.01.2016, від 17.11.2016, від 08.06.2017 та від 26.10.2017.
05.10.2016 до господарського суду надійшло клопотання про затвердження звіту ліквідатора станом на 20.07.2016 та ліквідаційного балансу банкрута станом на 15.07.2016.
03.04.2019 до господарського суду надійшло клопотання про затвердження звіту ліквідатора станом на 20.07.2016 із урахуванням доповнення до звіту станом на 13.02.2019 та ліквідаційного балансу банкрута станом на 13.02.2019, в якому ліквідатор просить суд затвердити звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута та завершити ліквідаційну процедуру у справі № 910/13976/13 про банкрутство ТзОВ „Хорст".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 04.04.2019 у справі №910/13976/13 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТзОВ "Хорст" станом на 04.04.2019, ліквідовано банкрута - ТзОВ „Хорст" як юридичну особу, провадження у справі № 910/13976/13 закрито.
За наслідками розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для їх затвердження та ліквідації ТзОВ „Хорст", оскільки вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені у зв`язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, які підлягають включенню до ліквідаційної маси.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2019 ухвалу Господарського суду м.Києва від 04.04.2019 у справі №910/13976/13 скасовано, справу направлено до Господарського суду м.Києва для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури ТзОВ „Хорст".
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована посиланням на норми ст.ст. 41, 46, 83 Закону про банкрутство та мотивована передчасністю подання ліквідатором на затвердження суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу з огляду на не вчинення всіх залежних від нього дій, спрямованих на захист інтересів кредиторів, виявлення активів підприємства і як наслідок належного припинення юридичної особи, і як наслідок. передчасністю його затвердження судом першої інстанції та закриття провадження у справі у зв`язку з встановленими порушеннями останнім норм права при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ліквідатор ТзОВ "Хорст" арбітражний керуючий Лахненко Є.М. просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2019 та залишити без змін ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.04.2019 у даній справі.
Скаржник вважає постанову апеляційного господарського суду незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм матеріального права, якими регулюються спірні відносини, та процесуального права, а саме приписів ст. 86 ГПК України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Стверджує, що суд апеляційної інстанції посилаючись на ст.ст. 234, 238 ГПК України не зазначив яким чином порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
У відзиві на касаційну скаргу арбітражний керуючий Ярмолінський Ю.В. просить касаційну скаргу ліквідатора ТзОВ "Хорст" арбітражного керуючого Лахненка Є.М. залишити без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2019- без змін з огляду на її законність та обґрунтованість.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених ст. 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
У ст. 7 Закону про банкрутство, зокрема визначено, що відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута
Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом.
Подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за результатом проведених дієвих заходів, які передбачені у ліквідаційній процедурі.
Законом не визначено вичерпний перелік таких заходів, які має вчинити ліквідатор для завершення ліквідаційної процедури, визначені тільки основні напрямки таких заходів, що дозволяють сформувати ліквідаційну масу та задовольнити, за умови виявлення майна (ліквідних активів), вимоги кредиторів, що логічно випливає із визначених Законом повноважень ліквідатора та надає останньому можливість відповідно до власного самостійного та незалежного розсуду вчиняти дії щодо виявлення та розшуку активів банкрута для формування ліквідаційної маси.
Разом з тим, обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення - принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі (постанова Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі №927/1191/14).
Відповідно до приписів ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення серед іншого здійснює такі повноваження:
- виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;
- проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;
- очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;
- пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;
- вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Пунктом 1 ст. 46 Закону про банкрутство визначено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:
-відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси;
-відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;
-копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна;
-реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;
-документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів;
-довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню;
-для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
-для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
У наведеній нормі Законодавець визначив обов`язковий перелік документів, без яких не може бути затверджений звіт ліквідатора господарським судом, який водночас не є вичерпним.
Крім документів безпосередньо визначених у ст. 46 Закону про банкрутство, для доведення правомірності та повноти своїх дій у ліквідаційній процедурі ліквідатором можуть бути додані до звіту та відображені у ньому інші відомості, які спрямовані на доведення господарському суду, комітету кредиторів та окремим кредиторам виконання, покладених на ліквідатора обов`язків належним чином.