ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 905/1795/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Кушніра І. В.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
позивача: Свідло Є. В.,
відповідача: Собченко М. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО"
про розподіл витрат на професійну правничу допомогу
у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО"
до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь"
про стягнення 606 840,32 грн
та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО"
про стягнення пені у розмірі 793 168,93 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст судових рішень у справі
1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.02.2019 залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 905/1795/18 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО" до Публічного акціонерного товариствам "Енергомашспецсталь" про стягнення заборгованості у розмірі 606 840,32 грн з яких: 537 229,44 грн - основний борг, 47 950,31грн - пеня, 10 262,31 грн - інфляційні втрати та 11 398,26 грн - 3 % річних; задоволено частково позов Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО" про стягнення пені за несвоєчасну поставку та недопоставку продукції в розмірі 793 168,93 грн; стягнуто з Публічного акціонерного товариствам "Енергомашспецсталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО" суму основного боргу у розмірі 537 229,44 грн, 30 190,48 грн - пені, 6 197,83 грн - інфляційних втрат, 10 563,22 грн - 3 % річних та 8 762,71 грн - судового збору; відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО" до Публічного акціонерного товариствам "Енергомашспецсталь" про стягнення 4 063,83 грн - пені, 4 064,48 грн- інфляційних втрат, 835,04 грн - 3 % річних; відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариствам "Енергомашспецсталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО" про стягнення 779 472,93 грн пені.
2. Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 у справі № 905/1795/18 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО" про відшкодування судових витрат в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Стягнуто з Публічного акціонерного товариствам "Енергомашспецсталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО" 97 128,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги.
3. Постановою Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 скасовано додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 в частині часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО" про відшкодування судових витрат. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО" про відшкодування судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариствам "Енергомашспецсталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО" витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 30 000,00 грн.
Короткий зміст заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО"
4. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у сумі 59 448,00 грн у зв`язку з переглядом справи у касаційному порядку.
5. Посилаючись на статті 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України заява обґрунтована понесеними витратами на професійну правничу допомогу у Верховному Суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку відзиву на касаційну скаргу, участь в судовому засіданні у справі тощо в розмірі 59 448,00 грн на підтвердження чого надано:
- копію договору про юридичні послуги (надання професійної правничої допомоги) № 1417-18 від 20.09.2018;
- копію договору про юридичні послуги (надання професійної правничої допомоги) № 1417-18-1 від 20.09.2018;
- копію рахунку № 32380 від 17.09.2019 за надання юридичних послуг;
- копію платіжного доручення № 877 від 18.09.2019;
- копію акта приймання виконаної роботи від 24.10.2019;
- копію детального опису робіт (наданих послуг).
Короткий зміст заперечень Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь"
6. 04.11.2019 до суду надійшли заперечення Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на заяву про розподіл судових витрат в якій останнє просить відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі з огляду на непідтвердження понесених витрат заявником урахувавши критерії співмірності та розумності їх розміру.
Рух справи у суді касаційної інстанції
7. Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.10.2019 для розгляду справи № 905/1795/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Бенедисюка І. М., Катеринчук Л. Й.
8. Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2019 призначено розгляд вищезазначеної заяви на 07.11.2019.
9. У зв`язку із відпусткою судді Бенедисюка І. М. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/1795/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Кушніра І. В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2019.
10. Ухвалою Верховного Суду від 06.11.2019 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО" про розподіл судових витрат понесених на професійну правничу допомогу у справі № 905/1795/18 до провадження у новому складі судової колегії.
11. У засідання суду касаційної інстанції 07.11.2019 з`явились представники позивача та відповідача, які надали пояснення у справі.
Мотиви з яких виходить суд при застосуванні положення законодавства
12. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
13. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
14. Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
15. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
16. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
17. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
18. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
19. Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
20. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
21. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
22. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
23. Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
24. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
25. У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
26. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.