ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/14113/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Кролевець О.А., Мамалуй О.О.,
за участю помічника судді Якимець О.І. (за дорученням головуючого судді),
представників учасників справи:
від позивача: не з`явився,
від відповідача-1: Левченко О.В.,
від відповідача-2: Трубаков О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Ярмак 0.М.
від 26.02.2019 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А., Козир Т.П.,
від 23.05.2019
за позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіріт Фінанс", Компанії Дакстон Холдінгз Лімітед
про визнання договору факторингу недійсним,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Спіріт Фінанс" та Компанії Дакстон Холдінгз Лімітед про визнання недійсним договору факторингу №2Ф від 30.05.2018р., укладеного між відповідачами, за умовами якого відповідач-2 відступив відповідачу-1 право вимоги до позивача щодо отримання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності позивача в розмірі 1 514 927,87 грн., які мали бути виплачені на користь Компанії згідно з рішенням загальних зборів товариства позивача від 05.09.2017р.
Позивач вважає, що право на отримання частини прибутку акціонерного товариства закріплено виключно за акціонерами такого товариства, а обов`язок позивача нерозривно пов`язаний з особою кредитора (акціонера), а отже договір факторингу суперечить ст. 515 ЦК України, яка встановлює недопущення заміни кредитора у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора. Крім того, спірний договір містить ознаки такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки при виплаті коштів на користь відповідача-1 у позивача не виникає обов`язку щодо утримання та перерахування податку з доходів нерезидента (на відміну від виплати дивідендів на користь акціонера-нерезидента), що призводить до збитків державного бюджету.
2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.02.2019р. у справі №910/14113/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019р., в задоволені позову відмовлено у зв`язку з недоведеністю позивачем підстав для визнання договору факторингу від 30.05.2018р. недійсним.
Судові рішення мотивовані тим, що зобов`язання з виплати дивідендів носить грошовий характер і виконання такого грошового зобов`язання не пов`язане безпосередньо з особою кредитора і внаслідок заміни кредитора в такому зобов`язанні не змінюється характер цього зобов`язання.
Також суди зазначили, що позивачем не доведено невідповідності спірного договору інтересам держави і суспільства та умислу будь-якої із сторін, а також того, що вказаний договір завідомо укладався з метою порушення таких інтересів, що унеможливлює визнання договору недійсним з цих підстав.
Судами також відхилено посилання позивача на фіктивність спірного договору факторингу.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", не погоджуючись з рішенням та постановою у даній справі, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
Скаржник посилається, зокрема, на приписи ст. 515 ЦК України, ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства", та стверджує, що право на отримання частини прибутку акціонерного товариства закріплено виключно за акціонерами такого товариства, а обов`язок виплати дивідендів має бути реалізований акціонерним товариством лише його акціонерам, а не будь-якій іншій особі, що не є спадкоємцем та/або правонаступником такого акціонера. Тобто обов`язок ПАТ "ПІВДГЗК" нерозривно пов`язаний з особою кредитора, а отже договір факторингу №2Ф від 30.05.2018р. є таким, що протирічить вимогам чинного законодавства України.
На думку скаржника, спірний договір факторингу містить ознаки такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки враховуючи наявність закріпленого за позивачем нормами Податкового кодексу України обов`язку щодо утримання та сплати податку (як податкового агента) та враховуючи, що Компанія Дакстон Холдінгз Лімітед не підпадає під критерії, встановленні пп. а) ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи - позивач при прямій виплаті дивідендів акціонеру одразу мав би утримати податок від суми виплати у розмірі 15%. В свою чергу, за умови виплати вказаних грошових коштів за договором факторингу на користь ТОВ "Спіріт Фінанс" у позивача обов`язку щодо утримання та перерахування до бюджету податку не виникає, що призводить до збитків державного бюджету у розмірі несплаченого податку та відповідно суперечить інтересам держави в розумінні ст. 228 ЦК України.
За твердженням скаржника, відповідачі намагаються через позивача вивести грошові кошти за межі податкового зобов`язання щодо сплати податку до Державного бюджету України у сумі 227 239,18 грн. (15% від суми дивідендів).
Скаржник також вказує, що спірний договір є фіктивним, оскільки не спрямований на настання реальних правових наслідків, а Компанія Дакстон Холдінгз Лімітед не матиме законної можливості отримати кошти за оспорюваним договором в силу прямої заборони таких дій, встановленої в постанові Правління НБУ від 13.12.2016р. №410. Зазначає, що як вбачається з протоколу засідання Наглядової ради позивача від 05.09.2017р., підставою для виплати дивідендів акціонеру юридичній особі-нерезиденту України є надання відповідного письмового звернення, проте жодної заяви від Компанії Дакстон Холдінгз Лімітед на адресу товариства не надходило.
4. Позиції інших учасників справи
ТОВ "Спіріт Фінанс" у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли до правильних висновків про те, що право грошової вимоги до позивача щодо отримання грошових коштів (дивідендів) не пов`язане нерозривно з особою кредитора (акціонера) та може вільно відступатися акціонером на користь третіх осіб, зокрема і шляхом укладення договорів факторингу.
Також зазначає, що скаржник не наводить жодних порушень законодавства з боку ТОВ "Спіріт Фінанс" та Компанії Дакстон Холдінгз Лімітед, які б могли свідчити про те, що договір факторингу спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Відповідач-1 просить залишити оскаржувані рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Компанії Дакстон Холдінгз Лімітед у відзиві на касаційну скаргу також вважає її необґрунтованою, а оскаржувані рішення законними, а тому просить залишити їх без змін.
Відповідач-2 вказує, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано спростовані посилання позивача на наявність підстав для визнання договору факторингу недійсним.
5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
30 травня 2018р. між Компанією Дакстон Холдінгз Лімітед як клієнтом та ТОВ "Спіріт Фінанс" як фактором укладено договір факторингу №2Ф, за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в сумі 1 500 000,00 грн. в розпорядження клієнта, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" щодо отримання грошових коштів (дивідендів/виплати прибутку у вигляді дивідендів) за результатами фінансово-господарської діяльності позивача, які мали бути виплачені на користь Компанії Дакстон Холдінгз Лімітед згідно з рішенням (протокол б/н від 05.09.2017р.) загальних зборів акціонерів товариства ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", які відбулися 05.09.2017р. в розмірі 1 514 927,87 грн., а також всі інші права клієнта, пов`язані із таким правом грошової вимоги з моменту його виникнення. За цим договором допускається наступне відступлення права грошової вимоги. Право грошової вимоги передається в розмірі заборгованості боржника перед клієнтом з виплати дивідендів, а також інших зобов`язань боржника, пов`язаних із таким правом грошової вимоги з моменту його виникнення.
Згідно з п. 2.1 договору після отримання від клієнта підтвердження наявності та дійсності права грошової вимоги, що відступається, фактор сплачує клієнтові кошти в розмірі 1 500 000,00 грн. у строк до 31.12.2019р. шляхом перерахування на банківський рахунок клієнта, за умови отримання від клієнта інформації згідно з п.3.2.2 цього договору.
За п. 5.1 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до моменту виконання сторонами усіх зобов`язань за договором.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Спір у справі стосується наявності (відсутності) підстав для визнання недійсним укладеного відповідачами договору факторингу за вимогою особи, яка не є стороною даного правочину (боржника).
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За положеннями ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.