Постанова
іменем України
5 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 621/627/17
провадження № 51-7387 км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Короля В.В.,
суддів: Лагнюка М.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Гладкого О.Є.,
представника потерпілого адвоката Кондри Ю.І.,
захисника Самойлова Є.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 з доповненнями захисника Самойлова Є.Ю. на вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 28 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220300000938, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Олександропілля Попаснянського району Луганської області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України
(далі - КК).
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 28 грудня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 шкоду в розмірі 215 681 грн, у тому числі матеріальних збитків - 15 681 грн та компенсації моральної шкоди - 200 000 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за обставин встановлених судом та наведених у вироку, 23 липня 2016 року ввечері, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись на базі відпочинку " Пенати " в с. Коропове Зміївського району Харківської області, на ґрунті неприязних стосунків з ОСОБА_2, що виникли раптово, умисно, тримаючи у правій руці скляний стакан, завдав йому один удар із замахом в область обличчя зліва, у результаті чого спричинив ОСОБА_2 травму лівого ока у вигляді повної сліпоти внаслідок посттравматичної субатрофії очного яблука. Зазначений злочин кваліфіковано як тяжке тілесне ушкодження за критерієм стійкості втрати працездатності у розмірі не менше, ніж на одну третину (35 %).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить судові рішення щодо нього скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що судовий розгляд у суді першої інстанції проведений неповно та однобічно, висновки суду, викладені в судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, посилається на те, що всупереч положенням ст. 374 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд у вироку не зазначив форму його вини, не навів доказів на підтвердження мети і мотиву кримінального правопорушення. Також зазначає, що органом досудового розслідування не здійснено відкриття в порядку ст. 290 КПК всіх матеріалів кримінального провадження та не було його ознайомлено з постановами про призначення експертиз до початку їх проведення. При цьому посилається на відсутність у матеріалах справи документальних доказів того, що слідчий або прокурор при призначенні судово-медичних експертиз попередили експертів про кримінальну відповідальність, що з огляду на положення ст. ст. 86, 87, 89 КПК свідчить про недопустимість як доказів висновків експертів № 161-3м/16
від 20 серпня 2016 року, № 456-КЕ/2016 від 13 лютого 2017 року та додаткового висновку експерта № 238-№м/16 від 9 січня 2017 року. Крім того вважає, щоу порушення вимог ст. 242 КПК не було належним чином визначено розміру шкоди немайнового характеру, заподіяної кримінальним правопорушенням. Також зазначає, що виготовлення оскаржуваного вироку шляхом проставлення дрібного тексту і без державної символіки у вигляді Державного Гербу України документально свідчить про порушення судом першої інстанції вимог ст. ст. 20, 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Окрім того, вказує на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419КПК, оскільки в ній не зазначено підстави, через які апеляційна скарга захисника визнана необґрунтованою.
У доповненнях до касаційної скарги захисник Самойлов Є.Ю., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. При цьому зазначає, що висновки експертів № 161-3м/16 від 20 серпня 2016 року, № 456-КЕ/2016 від 13 лютого 2017 року та додатковий висновок експерта № 238-№м/16 від 9 січня 2017 року є недопустимими доказами відповідно до ст. ст. 86, 87 КПК, оскільки експертизи призначались і проводились із порушенням права на захист підозрюваного у зв`язку незабезпеченням відповідно до ч. 3 ст. 223 КПК його присутності під час вказаних експертиз та порушенням встановленого порядку проведення експертиз (щодо попередження експертів про відповідальність, без дослідження всіх обставин кримінального провадження, на підставі ксерокопій медичних документів). Крім того зазначає, що вказані висновки експертів не відповідають вимогам щодо їх змісту, зокрема п. 2 ч. 2 ст. 102 КПК.
Представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Кондра Ю.І. подав заперечення на касаційну скаргу засудженого та просив залишити її без задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Гладкий О.Є. вважав касаційну скаргу засудженого з доповненнями захисника Самойлова Є.Ю. необґрунтованою і просив її залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_1 без зміни.
Захисник Самойлов Є.Ю. підтримав касаційну скаргу засудженого з доповнення і просив судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Представник потерпілого - адвокат Кондра Ю.І. заперечував проти касаційної скарги засудженого з доповненнями захисника Самойлова Є.Ю.та просив судові рішення щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника Самойлова Є.Ю., представника потерпілого - адвоката Кондри Ю.І.та прокурора Гладкого О.Є., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 з доповненнями захисника Самойлова Є.Ю. задоволенню не підлягає на таких підставах.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При цьому згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений вказує на неповноту судового розгляду та не погоджується із встановленими судом першої інстанції фактичними обставинами кримінального провадження, що згідно зі ст. 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку.
Натомість висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення ґрунтується на підставі об`єктивно з`ясованих обставин та підтверджений доказами, які досліджено та оцінено за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК.
Цей висновок підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_2 та даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту з ним
від 18 листопада 2016 року, під час яких зазначав, за яких обставин ОСОБА_1 23 липня 2016 року наніс йому удар кулаком, в якому він тримав скляний стакан, в ліве око, чим спричинив йому травму у вигляді повної сліпоти на це око; показаннями свідка ОСОБА_5 та даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту з ним від 18 листопада 2016 року, під час яких той показав, що 23 липня 2016 року у вечірній час до ОСОБА_2, котрий сидів на пеньках на базі відпочинку " Пенати ", підійшов ОСОБА_1 та наніс удар рукою, в якій він тримав скляний стакан, в ліве око потерпілому, чим спричинив травму цього ока; показаннями свідка ОСОБА_6, яка розповіла про те, що 23 липня 2016 року вона з чоловіком була на дні народженні та бачила, що у ОСОБА_2 було закривавлене обличчя, а неподалік стояв ОСОБА_1 .
Крім того, наведені вище показання узгоджуються з даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 18 листопада 2016 року за участю обвинуваченого ОСОБА_1, під час якого той розповів, за яких обставин він 23 липня 2016 року ударом руки, в якій тримав стакан, спричинив ОСОБА_2 травму лівого ока.
Відповідно ж до висновків експерта судово-медичної експертизи та додаткових експертиз від 20 серпня 2016 року та 9 січня 2017 року у ОСОБА_2 виявлено тяжкі тілесні ушкодження, що викликали стійку втрату загальної працездатності не менше 35 %.
Також показання потерпілого ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_5 та відомості, отримані під час проведення з ними слідчих експериментів від 18 листопада 2016 року, узгоджуються з отриманими в ході судово-медичної експертизи даними як щодо механізму виникнення тілесних ушкоджень, так і щодо способу їх спричинення потерпілому ОСОБА_2 .