ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 576/2342/17
провадження № 51-1376км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Короля В.В., Лагнюка М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Кулаківського К.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017200070000824, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Сумського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 8 лютого 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік і покладено обов`язки, передбачені ст.76 КК.
Сумський апеляційний суд 28 лютого 2019 року скасував вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 у частині призначення покарання і ухвалив новий вирок. Постановив вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 286 КК до призначеного судом першої інстанції покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. Виключив з мотивувальної частини вироку при наведенні мотивів призначення покарання посилання суду першої інстанції на порушення потерпілим ОСОБА_2 п.12.3 ПДР, що знаходиться в причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 7 жовтня 2017 року близько 14:00, керуючи мопедом "Sabu", виїжджаючи з другорядної дороги на вул. Вознесенській на головну дорогу на вул. Спаській, всупереч вимогам п. 16.3, п. 16.11 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) не надав переваги в русі мопеду "Delta" під керуванням ОСОБА_2, який рухався по головній дорозі, що призвело до зіткнення транспортних засобів.
Внаслідок зіткнення водій мопеду "Delta" ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді лінійного перелому обох тім`яних кісток. Порушення ОСОБА_1 вимог ПДР перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) - спричиненням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 .
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість, просить скасувати вирок апеляційного суду та залишити без зміни вирок суду першої інстанції в частині звільнення його від відбування покарання з випробуванням.
На обґрунтування своїх доводів указує на те, що апеляційний суд при вирішенні питання про законність призначеного покарання:
- не взяв до уваги, що ДТП мало місце не тільки з його вини, а й з вини потерпілого - водія мопеда "Delta";
- погіршив його становище, виключивши з вироку суду першої інстанції, який у законний спосіб вніс зміни до обвинувачення, ту обставину, що зіткнення сталося ще й з вини потерпілого, який також порушив вимоги п. 12.3 ПДР, що перебувало в прямому причинному зв`язку з настанням ДТП, оскільки потерпілий в апеляційній скарзі такої вимоги не ставив;
- не врахував належним чином пом`якшуючих покарання обставин та даних про його особу, а саме того, що він щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував шкоду потерпілому в сумі 24 000 грн (мав намір сплатити шкоду в повному обсязі, проте потерпілий на час апеляційного розгляду не визначився щодо точної суми, яка підлягає сплаті), раніше не судимий, злочин вчинив з необережності, має на утриманні неповнолітню дитину, не працевлаштований, проте підробляє неофіційно, має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, а також того, що потерпілий не наполягав на суворому покаранні;
- не врахував висновкидосудової доповіді органу пробації про можливість його виправлення без відбування покарання з випробуванням при застосуванні ст. 75 КК;
- безпідставно зазначив про те, що будь-яких законних підстав для призначення йому покарання із застосуванням положень ст. 69 КК не встановлено.
Позиції учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційні скарги не надійшло.
У судовому засіданні прокурор вважав вирок законним і просив залишити його без зміни.
Мотиви Суду
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оскаржуються.
Відповідно до вимог ст. 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Як видно з вироку суду першої інстанції, звільняючи обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, суд визнав обставиною, що обтяжує покарання, вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння. При цьому з урахуванням обставин, що пом`якшують покарання, - визнання вини, щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, часткового відшкодування завданої шкоди потерпілому ОСОБА_2, який не наполягав на суворому покаранні для обвинуваченого; даних про особу ОСОБА_1, який утримує малолітню доньку, позитивно характеризується за місцем проживання; а також того факту, що ДТП сталася з вини не тільки обвинуваченого, а й з вини потерпілого, який порушив п. 12.3 ПДР, що також перебуває у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали, суд застосував при призначенні покарання ст.75 КК.