Постанова
іменем України
05листопада 2019 року
м. Київ
справа №265/4474/17 провадження № 51-2826км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої КретГ. Р.,
суддів Короля В. В., Стефанів Н. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Дегтяр Л. О.,
прокурора Ковальчука О. С.,
захисника Здора К. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Величко Л. С., яка брала участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06 листопада 2018 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 02 квітня 2019 року укримінальному провадженні щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя
АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 листопада 2018 року ОСОБА_1 було засуджено за ст. 124 КК до покарання у виді арешту на строк 6 місяців.
На підставі ст. 72 КК ухвалено вважати ОСОБА_1 таким, що фактично відбув покарання.
Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат.
Донецький апеляційний суд ухвалою від 02 квітня 2019 року вирок місцевого суду ОСОБА_1. залишив без змін.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження у зв`язкуіз перевищенням меж необхідної оборони, вчиненому за обставин, детально викладених у вироку.
Як установив суд,09 травня 2017 року близько 21:30 біля будинку № 105 на просп. Перемоги у м. Маріуполі між ОСОБА_1, який перебував устані алкогольного сп`яніння, та ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків сталася сварка, у ході якої останній ударив кулаком по обличчю, голові і тулубу ОСОБА_1, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження.
Унаслідок цього ОСОБА_1 реально сприйняв загрозу своєму життю таздоров`ю і з метою припинення протиправних дійта умисного заподіяння тяжких тілесних ОСОБА_5, який був без зброї, перебуваючи у стані необхідної оборони, неправильно оцінивши обстановку, яка склалась, діючи з перевищенням меж оборони, тобто використовуючи спосіб захисту,який явно не відповідав небезпечності посягання та обстановці захисту, умисно завдав потерпілому ударунаявним у нього ножем, який він тримав у правій руці, в грудну клітку, чим заподіяв ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Органами досудового розслідування ОСОБА_1 було обвинувачено у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування судових рішень і призначення нового розгляду в суді першої інстанції.Заперечуючи законність указаних судових рішень, прокурор зазначає, що місцевим судом неправильно розцінено спрямованість умислу ОСОБА_1, унаслідок чого безпідставно перекваліфіковано його дії з ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК на ст. 124 цього Кодексу. Також прокурор посилається на те, що апеляційний суд, порушуючи вимоги ст. 419 КПК, свою ухвалу належним чином не мотивував, не надав відповідей на всі доводи прокурора в апеляційній скарзі, залишив поза увагою, що ОСОБА_1 завдав потерпілому двох ударів, а не один, а місцевий суд, перекваліфіковуючи дії обвинуваченого, вийшов за межі пред`явленого обвинувачення.
У запереченнях на касаційну скаргу захисник Здор К. С., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, просив касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції прокурор підтримав касаційну скаргу, а захисник заперечував проти її задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено воскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чиіншого доказу.
Водночас Суд перевіряє матеріали кримінального провадження в межах доводів, висловлених у касаційній скарзі, чи було додержано судами нижчих інстанцій процесуальних норм, які регулюють розгляд судами пред`явленого обвинувачення, у тому числі положення, що стосуються оцінки доказів, а також перевіряє правильність застосування норм матеріального права при кваліфікації діяння та призначенні покарання.
Вирішуючи питання про достатність доказів, установлених під час змагального судового розгляду, для визнання особи винуватою, суди мають керуватися вимогами частин 2, 4 ст. 17 КПК, згідно з якими ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому сторона обвинувачення має довести винуватість особи поза розумним сумнівом, а всі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь. Така позиція узгоджується з вимогами ч. 3 ст. 62 Конституції України.
У кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 встановлено, що в зазначені у вироку день, час та місці між засудженим та потерпілим виник конфлікт,під час якого ОСОБА_1, захищаючись від протиправних дій потерпілого ОСОБА_4, перебуваючи у стані необхідної оборони, і, неправильно оцінивши обстановку, яка склалась, діючи з перевищенням меж оборони, умисно завдав потерпілому удару ножем, який тримав у правій руці, в грудну клітку, чим заподіяв йомутяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Такі дії ОСОБА_1 місцевий суд розцінив як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у зв`язку з перевищенням меж необхідної оборони та кваліфікував їх за ст. 124 КК.