Постанова
іменем України
05 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 149/83/19
провадження № 51-3754 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої Крет Г. Р.,
суддів Короля В. В., Макаровець А. М.,
за участю:
секретаря судового засідання Дегтяр Л. О.,
прокурора Ковальчука О. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 06 травня 2019 року щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ступник Хмільницького району Вінницької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, жителя
АДРЕСА_2 ),
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст вироку, оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини
За вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 08 лютого 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки і покладено на нього виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Вінницький апеляційний суд, ухвалою від 06 травня 2019 року вирок суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з проникненням у житло, за обставин, детально викладених у вироку.
Як установив суд, ОСОБА_1 19 вересня 2018 року близько 23:00, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, виготовив зі своєї шапки маску, взяв рукавиці
та залізний прут і того ж дня близько 23:30 підійшов до житлового будинку
на АДРЕСА_3,
що належить ОСОБА_2 та представившись іншою особою, вимагав, щоб потерпіла відчинила йому двері. ОСОБА_2 вимогу останнього не виконала та повідомила, що викличе поліцію, після чого ОСОБА_1 підійшов з тильної сторони житлового будинку та залізним прутом вибив склопакет металопластикового вікна. Далі він побіг до вхідних дверей житлового будинку та, зустрівши на подвір`ї потерпілу, застосувавши до неї фізичну силу, наказав видати наявні грошові кошти. Перебуваючи під фізичним впливом ОСОБА_1, потерпіла зайшла до житлового будинку, куди проник і засуджений та віддала йому кошти в сумі 10 000 грн. З отриманими грошима ОСОБА_1 зник та розпорядився ними на власний розсуд.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Прокурор просить на підставах, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у цьому суді. Вважає, що апеляційний суд належно не оцінив тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, безпідставно визнав пом`якшуючими обставинами щире каяття та активне сприяння розслідування злочину, не врахував посткримінальної поведінки засудженого, а також те, що злочин вчинено щодо особи похилого віку, внаслідок чого безпідставно залишив вирок місцевого суду без змін. Вказує, що ухвала не відповідає положенням ст. 419 КПК.
На вказану скаргу захисник засудженого - Зарічнюк О. П. подав заперечення, в якому стверджує про законність рішення суду апеляційної інстанції та необґрунтованість заявлених касаційних вимог прокурора.
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції прокурор підтримав касаційну скаргу.
Мотиви Суду
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 186 КК у касаційному порядку не оскаржуються.
Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій,
їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.