Постанова
Іменем України
08 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 646/5735/14-ц
провадження № 61-27758св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк Форвард",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 31 березня 2017 року у складі судді Грузман Т. В. та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 11 липня 2017 року у складі колегії суддів: Хіль Л. М., Абрамова П. С., Гальонкіна С. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Банк Форвард" (далі - ПАТ "Банк Форвард") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання та використання платіжної картки № НОМЕР_1 у розмірі 27 958,04 грн, що складається із заборгованості за договором в сумі 27 868,96 грн, трьох процентів річних у сумі 89,08 грн.
Позов обґрунтовано тим, що між Публічним акціонерним товариством "Банк Русский Стандарт" (далі - ПАТ "Банк Русский Стандарт"), правонаступником якого є ПАТ "Банк Форвард", та ОСОБА_1 укладено договір про надання та використання платіжної картки № НОМЕР_1 відповідно до заяви № 94262042 від 26 грудня 2011 року, за змістом пункту 3 якої запропоновано укласти такий договір, акцептований банком 09 квітня 2012 року. Договір про картку укладено на умовах, викладених у вказаній заяві, тарифах за картками та умовах надання та обслуговування платіжних карток, які є складовою та невід`ємною частиною договору про картку. Згідно з пунктом 6 заяви відповідач зобов`язалася повернути отриманий кредит відповідно до Умов за картками, а також сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі відповідно до діючих тарифів. Згідно з пунктом 8.9 Умов за картками, банк має право стягувати з клієнта проценти за користування кредитом, плати, комісійні винагороди, а також інші платежі (штрафи/пені), передбачені договором про картку (у тому числі Умовами за картками та/або Тарифами).
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання станом на 04 жовтня 2016 року кредитна заборгованість відповідача становить 27 958, 04 грн, в тому числі заборгованість за договором 27 868, 96 грн, три проценти річних 89,08 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 31 березня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Форвард" заборгованість за договором використання платіжної картки № НОМЕР_1 у розмірі 23 902,20 грн, з яких - 22 831,58 грн сума непогашеного кредиту, 994,46 грн - відсотки за користування кредитом та 76,16 грн - три проценти річних. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 29 травня 2017 року усунуто описку в мотивувальній частині рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 31 березня 2017 року. Абзац 2 стор. 5 мотивувальної частини рішення від 31 березня 2017 року викладено у наступній редакції: "Суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь ПАТ "Банк Форвард" заборгованість за договором використання платіжної картки № НОМЕР_1 у розмірі 23 902,20 грн, з яких 22 831,58 грн - сума непогашеного кредиту, 994,46 грн - відсотки за користування кредитом та 76,16 грн - три проценти річних".
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не виконав умов договору та у добровільному порядку не сплачує суму заборгованості за кредитом, тому є підстави для стягнення боргу з боржника. Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому поряду через суд, тому позовна давності за договором про картку не можуть обраховуватись із дати укладення договору.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 11 липня 2017 року рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 31 березня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Форвард" заборгованість за договором про надання та використання платіжної картки № НОМЕР_1 в сумі 27 958,04 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що прострочена непогашена сума боргу, яку суд першої інстанції визначив як власну назву виду платежу позичальника за кредитним зобов`язанням, є загальною назвою події порушення ОСОБА_1 строків оплати боргу, що вбачається з наданих суду доказів, долучених банком до матеріалів справи. В реєстрі операцій, роздруківка якого долучена до матеріалів справи, прострочена непогашена частина боргу зазначена не як окрема плата за договором № 96438654, а як складова частина основного боргу, строк для сплати якого вже пройшов, тому без зазначення того, сплата якої саме частина основного боргу порушена, неможливо обчислити три проценти річних, що підлягають сплаті боржником в порядку статті 625 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14 вересня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
У жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення ПАТ "Банк Форвард" на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Згідно із статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали обґрунтовану оцінку доказам, поданим відповідачем, на спростування розміру заборгованості, наданої банком до суду.
Банк, як позивач у справі, повинен був довести належними і допустимими доказами наявність заборгованості після сплати відповідачем платежів на погашення кредитної заборгованості.
Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин положення щодо позовної давності, зокрема дійшов необґрунтованого висновку про необчислення позовної давності з 09 квітня 2012 року, коли відповідачем вчинено порушення виконання умов кредитного договору, з урахуванням того, що позов подано 06 жовтня 2016 року.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
Заперечення на касаційну скаргу мотивовано тим, що у рішенні суду апеляційної інстанції надано оцінку квитанціям, поданим відповідачем на спростування розміру заборгованості, та встановлено, що вони відображені у наданому банком розрахунку.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про незастосування позовної давності до спірних правовідносин, оскільки відповідач здійснював погашення заборгованості за кредитним договором, а останній платіж здійснено відповідачем 09 липня 2017 року.
09 липня 2015 року, а також 27 липня 2016 року, банк направив відповідачу заключний розрахунок заборгованості із вимогою погашення заборгованість.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 26 грудня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ "Банк Русский Стандарт", правонаступником якого є ПАТ "Банк Форвард", із заявою № 94262042, яка містила пропозицію (оферту) на умовах, викладених у цій заяві та Умовах надання та обслуговування кредитів, укласти з нею кредитний договір, в рамках якого відкрити банківський рахунок (валюта рахунку - гривня), що буде використовуватися виключно в рамках Кредитного договору, та надати кредит в сумі, зазначеній в графі "Сума кредиту", шляхом зарахування суми кредиту на рахунок клієнта (пункт 1 Заяви). Згідно з пунктом 3 Заяви (оферти) ОСОБА_1 на умовах, викладених у цій Заяві, Умовах надання та обслуговування платіжних карток банку (Умови по карткам) та Тарифах за картками просила укласти з нею договір про надання та використання платіжної картки, в рамках якого випустити на її ім`я платіжну картку, найменування якої вказане в графі "Тип картки" розділу 6 "Інформація про картку"; відкрити їй поточний рахунок (у гривні), що буде використовуватись в рамках договору про картку, в тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням картки; для здійснення операцій за рахунком картки клієнта, сума яких перевищує залишок коштів на рахунку картки клієнта, встановити ліміт кредитної лінії під операції з карткою в межах десяти тисяч гривень та здійснювати відповідно до статті 1069 ЦК України кредитування рахунку картки.
На підставі зазначеної заяви (оферти), в межах строку для відповіді, встановленого пунктом 6.2 Заяви, ПАТ "Банк Русский Стандарт", правонаступником якого є ПАТ "Банк Форвард", 09 квітня 2012 року прийняв (акцептував) пропозицію і уклав з ОСОБА_1 договір про надання та обслуговування платіжної картки № НОМЕР_1, відкрив рахунок № НОМЕР_2 і надав у користування платіжну картку, тобто вчинив дії, які відповідно до пункту 4.2 заяви вважаються акцептом оферти відповідача.
Діючі тарифи за картками відповідач отримала у день отримання картки, а відповідач погодилася, що ліміт встановлюється за рішенням банку (пункт 6.2 заяви).
26 грудня 2011 року відповідач ОСОБА_1 ознайомлена з текстом заяви № 94262042 та графіком платежів, який містить інформацію про необхідність забезпечення коштів на рахунку в дати і в розмірах, вказаних у ньому. Щомісячний платіж складає 700,00 грн, останній платіж 692,88 грн.
Відповідно до листів від 09 липня 2015 року та від 27 липня 2016 року банк направив відповідачу заключний рахунок-виписку із вимогою погасити заборгованість за договором про картку в сумі 27 868,96 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.