Постанова
Іменем України
06 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 552/326/15-ц
провадження № 61-10156ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - виконавчий комітет Київської районної у місті Полтаві ради,
треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Хіль Л. М., Пікуль В. П. у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Полтавської області від 22 липня 2015 року, ухваленого за наслідками розгляду апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради про визнання протиправними дій виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради та визнання видачі охоронюваного свідоцтва незаконним, треті особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, визнання видачі охоронного свідоцтва незаконним.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 вересня 2009 року виконавчим комітетом Київської районної у м. Полтаві ради ОСОБА_2 видано охоронне свідоцтво (броня) на квартиру АДРЕСА_1 на строк до 06 листопада 2012 року. ОСОБА_2 є громадянкою Російської Федерації та вибула на постійне місце проживання до іншого населеного пункту іншої країни, у зв`язку з чим втратила право на бронювання спірної квартири. Охоронне свідоцтво було видане відповідачем на підставі трудового договору, укладеного з Обласною державною установою Углегорський лісгосп, який станом на 26 вересня 2008 року був ліквідований, а отже, відомості, що відображені у наданому ОСОБА_2 трудовому договорі, не відповідають дійсності. Вказуючи на те, що відповідач видав охоронне свідоцтво (бронь), не перевіривши належним чином дійсність трудового договору ОСОБА_2, позивач просив суд визнати дії виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради щодо видачі ОСОБА_2 охоронного свідоцтва (броні) на квартиру АДРЕСА_1 - протиправними, а видачу охоронного свідоцтва (броні) за № 1 від 25 вересня 2009 року - незаконним.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 25 березня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на день подачі позову ОСОБА_1 не є власником квартири АДРЕСА_1, яка була ним відчужена на підставі договору купівлі-продажу від 24 січня 2014 року ОСОБА_3, отже, видача охоронного свідоцтва 25 вересня 2009 року виконавчим комітетом Київської районної в м. Полтаві ради його матері ОСОБА_2 на строк до 06 листопада 2012 року не порушила його прав.
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 22 липня 2015 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 березня 2015 року змінено в частині підстав відмови у задоволенні позовних вимог, в іншій частині рішення залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що трудовий договір, укладений 01 листопада 2009 року між ОСОБА_2 та Углегірським лісгоспом, на підставі якого видане охоронне свідоцтво, є дійсним, факт російського громадянства ОСОБА_2 не є підставою для втрати охоронним свідоцтвом чинності і не позбавляє її права користування заброньованим житловим приміщенням, оскільки остання не була визнана такою, що втратила право користування житлом на підставі статті 107 ЖК УРСР, тому відсутні правові підстави для задоволення позову.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2017 року касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відхилено, рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 березня 2015 року в незмінній при апеляційному перегляді частині та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 22 липня 2015 року залишено без змін.
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Полтавської області із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Полтавської області від 22 липня 2015 року за нововиявленими обставинами.
Заява мотивована тим, що на час розгляду справи існували істотні для справи обставини, які не були і не могли бути відомі позивачу під час розгляду справи в суді, а саме, що підприємство ОДУ "Углегорський лісгосп" було ліквідовано, а директор даного підприємства ОСОБА_4 у 2007 році помер та відповідно не міг підписувати трудовий договір. Вказані обставини є нововиявленими та впливають на об`єктивне вирішення спору та висновки суду про роботу ОСОБА_2 на підприємстві, яке знаходиться у місцевості, що прирівнюється до районів Крайньої Півночі, за строковим трудовим договором, укладеним 01 листопада 2009 року з директором Углегорського лісгоспу ОСОБА_4, та відповідно правомірності видачі їй охоронного свідоцтва (броні) від 25 вересня 2009 року за № 1 на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 22 січня 2018 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Полтавської області від 22 липня 2015 року за нововиявленими обставинами задоволено.
Скасовано рішення Апеляційного суду Полтавської області від 22 липня 2015 року та ухвалено нове рішення, яким апеляційні скарги ОСОБА_1, та ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 березня 2015 року скасовано.
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради про визнання протиправними дій Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради та визнання видачі охоронюваного свідоцтва незаконним, з участю третіх осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено. Визнано неправомірними дії виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради щодо видачі ОСОБА_2 охоронного свідоцтва (броні) за № 1 від 25 вересня 2009 року, охоронне свідоцтво (броня) № 1 від 25 вересня 2009 року визнано незаконним.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що трудовий договір про роботу ОСОБА_2 в Углегорському лісгоспі в с. Углегорськ Сахалінської області з 06 листопада 2009 року по 06 листопада 2012 року не міг бути укладений з директором ОСОБА_4 у зв`язку із смертю останнього на дату укладення договору - 01 листопада 2009 року, тому охоронне свідоцтво (броня) від 25 вересня 2009 року № 1 було видане виконкомом Київської районної в м. Полтава ради ОСОБА_2 безпідставно, а отже, дії відповідача є неправомірними, а саме охоронне свідоцтво (броня) є незаконним.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року касаційні скарги ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_5 - задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Полтавської області від 22 січня 2018 року скасовано. Справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Полтавської області від 22 липня 2015 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання протиправними дій, визнання видачі охоронного свідоцтва незаконним, направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Полтавської області від 22 липня 2015 року, ухваленого за наслідками розгляду апеляційних скарг ОСОБА_1 до ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради про визнання протиправними дій Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради та визнання видачі охоронюваного свідоцтва незаконним, з участю третіх осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що зі змісту рішення Апеляційного суду Полтавської області від 22 липня 2015 року вбачається, що охоронне свідоцтво (броня), а також документи подані ОСОБА_2 для його отримання були предметом дослідження під час розгляду цієї справи, а також при розгляді справи № 522/1770/14-ц, судами була надана йому відповідна правова оцінка. Факт ліквідації підприємства та смерті директора ОДУ "Углегорський лісгосп" ОСОБА_4 у 2007 році не є нововиявленими обставинами, оскільки з наявних, у справі на момент апеляційного розгляду справи, доказів вказані обставини вбачалися, та відповідно враховувалися при розгляді справи. Апеляційний суд виходив з того, що матеріали справи не містять належних офіційних доказів, які б вказували на не дійсність трудового договору та фіктивність дій ОСОБА_2
Заявник будь-яких доказів на підтвердження нововиявлених обставин не надав, а посилання на наведені ним факти не доведені, тому підстави для перегляду рішення за нововиявленими обставинами відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції, в якій просив скасувати зазначене судове рішення, а справу передати до апеляційного суду на новий розгляд.